Сценарій виховного заходу в 9 класі на тему «Герої не вмирають»
Мета: вшанувати пам'ять Героїв Небесної сотні, бойових подвигів сучасних захисників Вітчизни – воїнів АТО;
виховувати шанобливе ставлення до Героїв Небесної сотні, воїнів, загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України;
виховання в учнівської молоді почуття патріотизму, національної свідомості, захоплення героїчними подвигам українських бійців.
Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…»), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою; проектор, комп’ютер, мультимедійна дошка; записи музики, записи фільмів, презентація.
Хід заходу
Слайд 1. Небесна сотня: Герої не вмирають
Вступне слово класного керівника.
Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.
Вірність і мужність - ось головні риси героїв: вірність своєму ідеалу та мужність у втіленні цього ідеалу в життя. Вірність і мужність аж до смерті!
Герої творять дійсність, герої формують обличчя світу - вчора, сьогодні і завтра, бо вони готові віддати все, і в тому числі своє життя, щоби осягнути свою мету, щоби здійснити свою мрію. Це герої залишили для нас здавалось би такі божевільні кличі: Або все - або нічого! Або пан - або пропав! Перемога або смерть!
Слайд 2. Небесна сотня
Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській, в період з 19 по 21 січня 2014 року. Загинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.
Слайд 3. Україна – єдина країна. Відео «Небесна сотня».
Класний керівник. Шановні вчителі, учні! Сьогодні ми зібралися, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.
Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Битви під Крутами, Голодомору 1932-33рр, Бабиного Яру. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.
Давайте згадаємо, як це все було.
На екрані етапи подій.
Слайд 4.
І вед.
21 листопада 2013 року
Цей день вважається днем народження Майдану. Трохи раніше В. Янукович заявив про призупинення підписання угоди між Україною та ЄС. На Майдані з’явилися перші протестуючі, а саме, від 1 до 2 тисяч осіб. Всупереч постанови Окружного адміністративного суду Києва, яка забороняє під час проведення мирних масових акцій встановлювати намети, навіси, у тому числі тимчасових та пересувних, 22 листопада 2013 року на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі, намети все ж були встановлені.
Слайд 5.
ІІ вед.
24-30 листопада 2013 року
У Києві відбулася народна хода та мітинг на Майдані Незалежності. Увечері 29 листопада на площу Незалежності були стягнуті сили «Беркута». А в ніч на 30 листопада відбулося перше зіткнення силовиків з протестуючими.
Слайд 6.
І вед.
1 грудня 2013 року
Після мітингу і масової ходи протестувальники захопили будівлю Київської міської адміністрації та Київради. Протестуючі кілька годин намагались прорватися до будівлі адміністрації президента. У зіткненнях, коли силовики почали розгін, постраждали і Євромайданівці, і міліціонери , і навіть журналісти.
Слайд 7.
ІІ вед.
12 січня 2014 року
У Києві на Майдані Незалежності відбулося перше в 2014 році Народне віче. Біля резиденції Президента України В. Януковича в Межигір ї пройшов мітинг учасників Автомайдану.
Слайд 8.
І вед.
22 січня 2014 року
Центром протистояння в Києві стала вулиця Грушевського – вона веде в урядовий квартал, куди прагнуть прорватись радикали. У ніч на 23 січня в центрі української столиці горіли покришки. На Майдані та Хрещатику зводили барикади.
Слайд 9.
ІІ вед.
18 лютого 2014 року
Сталося загострення ситуації.
Слайд 10.
І вед.
20 лютого 2014 року
У цей день снайпер розстріляв людей в центрі Києва. Загинули і беркутівці, і мітингувальники.
Слайд 11.
ІІ вед.
21 лютого 2014 року
Після переговорів між президентом В. Януковичем і представниками опозиції за посередництва представників Євросоюзу та Росії було підписано Угоду «Про врегулювання політичної кризи в Україні». Офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Євромайдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими.
І вед.
"Боротьба не за щастя вже навіть іде —за життя!
Бо його забирають.
Нас Надія веде, нас ідея веде
За свободу для рідного краю.
ІІ вед. Українцю, поглянь, там побили жінок!
Глянь, вже люди ховаються в храмі!
Де таке ще траплялось, коли це було
Аж в такому нестерпному стані?..
І вед. Так чинили лиш варвари, злісні хани,
Лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні це власні привладні пани
Вже над нами так само знущались!"
Слайд 12.
Учениця читає вірш
Небесна Сотня –
То в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная,
Свою дитину.
Пташиним співом,
Шелестом трави.
Блакитним небом,
Золотим колоссям.
Останній раз,
Як мати, пригорни
Чоло високе
В обрамку волосся.
Небесній Сотні
Шана й молитви,
За чисті душі,
Що злетіли в небо.
Їм шлях високий
Боже, освяти.
І в мирі, Господи,
Прийми до себе.
І вед. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.
У знак підтримки України 1 лютого 2014 року всі польські теле- та радіоканали транслювали пісню «Подай руку Україні».
Слайд 13. Відео «Подай руку Україні»
ІІ вед. Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.
І вед. Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.
В той час, як небо димом затягнулось,
Як змерзлі руки прагнули вогню,
Упились кров’ю кат і його свита,
Споївши нею й всю свою сім’ю.
ІІ вед. Та ми усі від Бога люди.
Живем надіючись, не боючись.
Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,
Як наш народ топтали, сміючись?
І вед. Мамо, я живий, лиш закриті очі....
І серце не б`ється, не вирує кров...
Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі
Я буду поруч - в грудях, де живе любов!
ІІ вед. Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,
За ту біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра і свободи...
А мене за це ворог безжалісно вбив.
І вед. Не жалій, моя нене, що я не вернуся,
Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!
Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,
Ти лишень свої очі здійми до зірок!
Слайд 14. Відеосюжет «Герої не вмирають».
На фоні відео сюжету «Герої не вмирають» слова ведучих.
ІІ вед. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови.
І вед. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню - частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
(Ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки)
Учень.
У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви - її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами - ненька Україна!
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
За щастя України, бо вона - єдина".
Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.
Учень
Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня,
Все доведеться відпустити в мить єдину.
Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.
Учень
Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою воля та кохання.
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!" над ланами.
ІІ вед. Пробач мені, мамо, що одягнув тебе у чорную хустину.
Ти віддала мене взамін за нашу рідну, вільну, чесну Україну.
Слайд 15. Відео «Мамо не плач»
І вед. Героям Майдану, впавшим мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.
(Хвилина мовчання)
Слайд 16. Хвилина мовчання.
Слово класного керівника.
З березня 2014 р. і по цей день тисячі наших солдатів захищають рідну землю від загарбника, який одержимий ідеєю створити нову імперію. Але історія свідчить, що рано чи пізно всі імперії руйнуються, а всі диктатори гинуть. Та шлях до перемоги досить довгий і кривавий, бо це – війна, яка приносить загибель тисячам людей, потворить мільйони душ та закарбовується у пам’яті багатьох поколінь.
І вед. Наші хлопці – титану міцніше! Не беруть їх хай кулі та міни!
Хай Господь захищає сильніше! Своїх героїв – синів України!
ІІ вед. Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна …
Війна, АТО, хоч як би ми це не називали.
І вед. Хтось бере у руки зброю і йде захищати рідну землю, хтось допомагає фізично, фінансово, а хтось морально.
Слайд 17.
ІІ вед. У прагненні підтримати наших відважних воїнів-односельчан єднаються і дорослі і діти. Учні нашої школи неодноразово брали участь у благодійній акції «З Україною в серці» та надавали матеріальну допомогу воїнам АТО.
І вед. Брали участь в акції «Напиши листа воїну АТО», передавали малюнки , плакати, новорічні подарунки на підтримку українських військових, які надіслано у зону АТО з побажаннями – повернутися додому живими.
Слайд 18. Відео сюжет до пісні «Повертайся, солдате»
Класний керівник. Загиблі хлопці віддали свої життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!
Пам’ятаймо про наших героїв,
що за волю поклали безцінне життя,
що творили історію, наше минуле,
у яке вже нема вороття.
Ми ще не раз згадаєм цю весну
І ці події , і цей кривавий шлях
І закарбуємо у серці "Небесну Сотню"
Яка тепер на небесах!
Учень.
Я хочу сказати простими словами,
Про те, що турбує мене вечорами,
Про те , як в думках я малюю картину,
Якою я бачу свою Україну!
В моїй Україні ніхто не стріляє,
Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!
В моїй Україні ніхто не воює!
Своє і чуже життя кожен цінує!
В моєї країни чудові сусіди,
Запрошують в гості і я до них їду.
Сусіди і самі в нас часто бувають.
Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!
В моїй Україні є чесная влада,
Про неї в народі складають балади.
Працює й працює, з ранку до ночі,
Щоб людям відкрито дивитись у очі.
В моїй Україні не плюють на підлогу,
Отримують і надають допомогу,
І молодь моя не п'є і не курить,
Займається спортом, співати так любить!
В моїй Україні чемні дівчата!
А хлопці вміють їх щиро кохати!
Навчаються жити, читають книжки,
І горді від того наші батьки!
В моїй Україні немає кордонів!
І море, і сонце, Дніпро, терикони,
Карпати зимою в засніжених шапках,-
Моя Україна! Люблю її! Крапка!
Слайд 19. «Молитва про Україну».
Немає коментарів:
Дописати коментар