Тези звіту на педраду

Творчий звіт учителя історії та правознавства Плецького В.О.

 з проблеми «Проблеми сучасного уроку в контексті компетентнісного підходу»

Шановні колеги!

Протягом періоду з 2010 по 2015 рік я працював над проблемою «Активізація  пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства шляхом застосування інноваційних технологій». За  пройдений період напрацьовано певний досвід роботи, яким я ділився на засіданні школи спілкування вчителів суспільно-гуманітарного циклу,  на засіданні педагогічної ради, провів на базі школи районний семінар учителів історії та правознавства, виступав з досвіду роботи на курсах підвищення кваліфікації в Кіровоградському ОІППО імені Василя Сухомлинського.

Результати своєї діяльності з проблеми узагальнив наступним чином:

1.     Описав досвід роботи з проблеми /Демонструю теку/.

2.     Оформив методичний буклет з досвіду роботи. /Показую/

3.     Узагальнив дидактичний матеріал із всесвітньої історії для 10 класу «Пізнавальні завдання для учнів на уроках історії».

4.     Підготував посібник «Ігрові технології на уроках всесвітньої  історії», у якому містяться уривки конспектів уроків з використанням цікавих завдань та ігрових моментів.  /Показую/

5.     Брав участь у Форумі педагогічних ідей «Урок», маю публікації конспектів уроків у журналі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід», які розміщені на сайті Освіта.ua  /Показую одержані сертифікати/.

6.     Створив електронне портфоліо /Демонструю відеоролик/.

7.     Створив власний блог.(Презентую блог/.

Новий етап у розвитку шкільної освіти пов’язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».

Тож у цьому навчальному році я розпочав роботу над новою проблемною темою «Проблеми сучасного уроку в контексті компетентнісного підходу» Далі виступ супроводжується презентацією/     Слайд 1.

Об’єкт мого дослідження є  методика проведення уроку історії в сучасній школі.

Предметом  дослідження: реалізація компетентнісного підходу.

Слайд 2. К.Конрад писав « Наша мета полягає не в тому, щоб зробити себе  необхідними  нашим дітям, а навпаки, у тому, щоб допомогти їм скоріше навчитись обходитись без нас».

 Слайд 3. Основною метою освіти сьогодення є підготувати компетентну  особистість, здатну знаходити правильне рішення  у конкретних навчальних, життєвих ситуаціях.                                                                                  

Тому учень повинен перерости вчителя, а вчитель – пишатись ним. Це головна умова, за якої освіта набуває розвивального характеру. Головна мета розвивального навчання – навчити учнів самостійно вчитись, вільно орієнтуватись у величезному потоці інформації, яку вони одержують, виділяти головне, логічно і послідовно викладати свої думки; працювати творчо, об’єктивно оцінювати свою роботу й роботу товаришів.

Відзначимо кілька особливостей ключових компетентностей, що формуються школою. По-перше, йдеться про здатність ефективно діяти не тільки в навчальній, а й в інших сферах діяльності. По-друге, йдеться про здатність діяти в ситуаціях, коли може виникнути необхідність у самостійному визначенні рішень задачі, уточненні її умов, пошуку способів вирішення, самостійної оцінки отриманих результатів. По-третє, мається на увазі рішення проблем, актуальних для школярів.

Під поняттям компетентнісний підхід розуміють спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетентностей особистості .

Слайд 4. Компетентнісний підхід на перше місце ставить не поінформованість учня, а вміння на основі набутих знань вирішувати проблеми, що виникають у різних ситуаціях.

 

Слайд  5.  Провідні ідеї моєї сучасної діяльності:

·        Сучасний урок – це основний механізм засвоєння школярами стандартів освіти та формування рівня, що перевищує ці стандарти.

·        Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.

У  підготовці до сучасного уроку історії виділяю три етапи. Слайд 6.

1. Діагностичний, що передбачає вивчення особливостей та інтересів учнів, їх рівня підготовки до уроку, аналіз навчального матеріалу.

2. Прогнозування, який включає вибір найбільш оптимальної стратегії навчання учнів і оцінку різних варіантів проведення уроків у контексті обраної стратегії.

3. Планування, що має на меті створення плану та програми управління навчальною діяльністю учнів.

Складання плану уроку передбачає три стадії:

-   вивчення мети;

-   розробку дидактичної  моделі процесу;

-   визначення структури уроку.

Логічним початком будь-якої діяльності є усвідомлення мети. Мета навчання виступає нині як формування життєвої компетентності учнів. Важливою методичною проблемою є організація  на уроці активної участі школярів. Вона не повинна забирати багато часу, тому учнів стараюся залучати до навчально-пізнавальної діяльності з першої хвилини уроку. Для цього початок уроку прагну робити динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості, діловитості.

Слайд 7. Система компетентностей.

Слайд 8. Ключові предметної історичної компетенції.

Спеціальні компетенції для предмету «Історія»

1. Хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі:

- розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу;

- співвідносити історичні події, явища з періодами, орієнтуватися в науковій періодизації історії;

- використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.

2. Просторова – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі:

- співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами;

- користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, процесів вітчизняної та всесвітньої історії, основні тенденції розвитку міжнародних відносин;

- характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості.

3. Інформаційна – передбачає вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації:

- користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;

- систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, різні типи планів;

- самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел;

- виявляти різні точки зору, визнавати і сприймати таку різноманітність;

- критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.

3. Мовленнєва – передбачає вміння учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії:

- реконструювати образи минулого у словесній формі у вигляді опису, оповідання, образної характеристики;

- викладати історичні поняття, зв’язки і тенденції історичного розвитку застосовуючи пояснення, доведення, міркування, узагальнюючу характеристику.

4. Логічна – передбачає вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів:

- визначати теоретичні поняття та застосовувати їх для пояснення історичних явищ і процесів;

- аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг фактів, простежуючи зв’язки і тенденції історичного процесу;

- визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій;

- визначати роль людського фактору в історії, розкривати внутрішні мотиви та зовнішні чинники діяльності історичних осіб.

5. Аксіологічна – передбачає вміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку:

- порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії;

- виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку;

- оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.

Слайд 9. Суть компетентнісного уроку.

Ø Пріоритетність мотиваційного забезпечення навчального процесу на уроці.

Ø Урізноманітнення джерел інформації і засобів навчання щодо підготовки й проведення уроку.

Ø Технологічність навчання як інструмент суб’єктності і полісуб’єктності уроку.

Ø Збагачення діяльнісного компонента уроку різними видами навчальної взаємодії: групова робота, включення інтерактивних методів і прийомів, розгортання діалогів та полілогів, виконання творчих та евристичних завдань .

Ø Акцентування в контрольно-оцінювальній складовій уроку на особистій відповідальності учня за якість своєї роботи.

Ø Сприятливе психодидактичне, гігієнічне  середовище уроку.

Слайд 10. Вимоги до реалізації компетентнісного підходу на уроці історії

Орієнтуючись на реалізацію компетентнісного підходу до навчання на уроці дотримуюсь наступних вимог:

·        чітко визначаю цілі та завдання уроку;

·        визначаю тип уроку, органічно пов’язую всі частини уроку;

·        обов’язково підтримую зв’язок уроку з попереднім уроком і заклада. перспективу на наступний урок;

·        вибираю оптимальні, виходячи із цілей і завдань уроку, методи вивчення і закріплення нового матеріалу;

·        прагну дати оптимальне домашнє завдання (форма, обсяг, запис у щоденнику, облік індивідуальних особливостей і т. д.).

Вимоги до підготовки та організації уроку припускають:

·        підготовку та використання демонстраційного і роздавального матеріалу;

·        можливість для учнів одержувати частину завдань самостійно під керівництвом педагога;

·        використовувати контроль і самоконтроль учнів у процесі виконання навчальних завдань; перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;

·        при підготовці виділити складні моменти нової теми, продумати методику їхнього пояснення.

Вимоги до змісту уроку і процесу навчання включають:

·        урок повинен сприяти розвитку пізнавальних процесів в учнів (сприйняттю, пам’яті, уваги, мислення, мовлення);

·        формувати якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, ініціативність і т. д.);

·        урок повинен сприяти мотиву позитивного відношення учнів до навчання.

Вимоги до техніки проведення уроку припускають:

·          певний ритм і темп уроку оптимальний для учнів класу;

·          сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна доброзичливість, готовність учителя прийти па допомогу учневі і т. д.);

·          взаємне співробітництво вчителя й учнів, педагогічний такт;

·          використання різних видів діяльності учнів,  підтримувати інтерес до уроку.

Підготувати і провести такий урок нелегко, Потрібно відповідально ставитися до своїх обов’язків, але найбільше – вийти на сучасний рівень педагогічного мислення. Реалізація прагнення провести завтрашній урок краще за сьогоднішній розпочинається з його підготовки. Учитель має володіти добре розвиненими навичками моделювання, проектування, конструювання  уроку.

Висновки

Розуміння особливостей структури компетентності та усвідомлення специфіки її компонентів надає можливість зробити певні висновки:

Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації зумовлюють потребу у членах суспільства – фахівцях, які здатні оперативно адаптуватись, навчатись протягом життя, неперервно розвиватись компетентнісний підхід до навчання стає освітянською реалією. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти виступає практичне формування компетентності учнів. Визначення шляхів і механізмів цього формування ґрунтується, на наш погляд, на проекції ідей компетентнісного підходу на структуру, закономірності та реалії педагогічного процесу.

Слайд 11. Всьому,  що необхідно знати, навчити не можна, вчитель може зробити тільки одне — вказати дорогу.
                       Річард Олдінгтон