Конспект уроку з історії України у 8 класі на тему «Політичне життя України у 1656-1657 роках»

Конспект уроку з історії України у 8 класі на тему: «Політичне життя України у 1656-1657 роках»

Мета. Розкрити особливості і напрямки зовнішньої політики в 1656-1657 рр. у Європі; пояснити, як і чому відбулася зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького; охарактеризувати дії українського війська в Польщі в 1657 р.; формувати в учнів історичне мислення, уміння самостійно розкривати можливі альтернативи історичних подій; на прикладі Богдана Хмельницького сприяти розумінню учнями, історичної значимості життєвої позиції людини, важливості прийняття відповідальних рішень, що впливають і на долю людини, і на долю України; формувати уявлення про загальнолюдські цінності та виховувати любов до історичної минувшини українського народу.

Основні поняття:  «Віленське перемир’я».

Тип уроку: комбінований

Обладнання: історична карта, картки з документами, підручник О.В. Гісем, О.О. Мартинюк Історія України 8 клас; електронна презентація.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

П. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Учитель. Пропоную визначити історичну особу за наведеними фактами.

     Народився у сім'ї чигиринського підстарости. Здобувши домашню освіту, надалі навчався в парафіяльній школі, а з 1608 у Львівському єзуїтському колегіумі. Володів латиною, турецькою, польською та ще кількома слов'янськими мовами. У 1620 р. в битві під Цецорою разом із своїм батьком потрапив в полон до турків.

      Під його керівництвом українські війська здобули перемогу над поляками під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Зборовом, Батогом. За його безпосередньої участі в Україні сформувалася держава Гетьманщина, або Військо Запорозьке Низове.

     Виходячи зі стратегічних міркувань, підписав у Переяславі угоду з Московською державою.

-        Хто ця історична особа?

-        Яка історична подія пов'язана з Богданом Хмельницьким?

-        Так, це Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої у середині ХУП століття. Ви вже знаєте причини цієї війни, хід основних воєнних дій, умови договорів, заключених у ході її розвитку. 

     Давайте пригадаємо основні факти цієї події за допомогою дидактичної гри «Вірю - не вірю». 

I.       Національно-визвольна війна почалася у 1648 році.

2.      Її очолив Байда Вишневецький.

3.      Першим союзником Б.Хмельницького у цій війні був кримський хан.

4.      Перша переможна битва козацьких військ над поляками відбулася під Корсунем.

5.      В ході Національно-визвольної війни Хмельницькому так і не вдалося утворити козацьку державу.

6.      Московська держава тривалий час у відносинах з Військом Запорізьким займала вичікувальну позицію.

7.      З метою лишити Річ Посполиту союзника, козацькі війська здійснили 4 молдавські походи.

8.      Головним завданням зовнішньої політики Української держави було успішне завершення війни з Річчю Посполитою та об'єднання всіх етнічних українських земель.

9.      Свої надії про успішне завершення війни Богдан Хмельницький покладав на військово-політичний союз з Московською державою.

10.    Цей союз увійшов в історію під назвою Білоцерківський.

11.    Переяславська угода була підписана у 1654 р.

12.    Документ, в якому було викладено умови Переяславської угоди, називається Березневі статті.

III.    Мотивація навчальної діяльності.

     З ім'ям Богдана Хмельницького пов'язана героїчна сторінка історії нашої держави. Хочу сказати словами істориків, авторів підручника: «Він був єдиним у Вітчизняній історії загальнонаціональним лідером, який зміг підняти весь народ на боротьбу за незалежність. Життєвий шлях Богдана Хмельницького був тісно переплетений із долями багатьох тисяч українців, сповнений блискучими перемогами, глибокими роздумами і важкими рішеннями, особистими втратами і здобутками». Дійсно, у ході війни гетьман втратив сина Тимоша, на якого покладав великі надії у розбудові свого дітища — Гетьманщини. Останні роки гетьманування Б. Хмельницького 1656—1657 рр. також були дуже непростими. Через складну політичну ситуацію, яка склалася на той час, перед Б. Хмельницьким знову постане питання вибору, від якого залежатиме доля українського народу. Гетьман змінить свою зовнішньополітичну лінію. І ми з вами маємо з'ясувати, як саме і що було цьому причиною. Та спробуємо спрогнозувати інші варіанти розвитку подій.

ІV. Оголошення теми уроку. 

Слайд 1.

Тема нашого уроку ««Політичне життя України у 1656-1657 роках». Запишіть її у зошити.

Слайд 2. Завдання уроку: 

* визначити причини зміни зовнішньополітичної орієнтації Богдана Хмельницького;

* познайомитися з діями українського війська у Польщі у 1657р.;

*  визначити  становище України після смерті Богдана Хмельницького; 

*  дати оцінку  Хмельницькому як людині, політику й полководцю.

Слайд 3. 

Сьогодні на уроці ми розглянемо проблемне питання «Яка роль Богдана Хмельницького в історії українського народу?»

Слайд 4.

На уроці працюватиме за планом:

1. Зовнішня політика Богдана Хмельницького в 1656 – 1657 рр.

2.  Похід українського війська до Галичини та Польщі  в 1656 – 1657 рр.

3.  Становище в Гетьманщині після смерті Богдана Хмельницького.

4. Богдан Хмельницький – політик і дипломат.

V.    СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Слово вчителя.

     Наприкінці 1655 – у першій половині 1656 років Богдан Хмельницький провадив надзвичайно активу дипломатичну діяльність: обмінювався посольствами зі шведським та польським королями, кримським ханом, молдовським господарем і трансільванським князем. Уряд царя Олексія Михайловича, наляканий воєнними успіхами шведських військ у Польші, розпочав активну підготовку до війни проти Швеції. Це спричинило до підписання нової угоди між Росією і Польщею. 

2. Презентація міні-проекту «Віленське перемир’я», підготовленого ученицею Слободенюк Вікторією.

3. Робота з історичними джерелами. Самостійна робота.

Слово вчителя. Богдан Хмельницький вимушений був шукати інших союзників. Хто ж були союзниками України?

На це питання пропоную відповісти, опрацювавши джерела на ст.162-163 підручника. 

4. Робота зі схемою. На дошці - намальований трикутник. (Міжпредметні зв'язки).

- У якому ж напрямку розвивалася зовнішня політика гетьманського уряду у 1656-1657 роках?

Слайд 5.

Рисунок 1

Скажіть, яка геометрична фігура зображена на дошці? А які асоціації у вас виникають із Бермудським трикутником? (Бездна, яка втягує, проблеми, негаразди).

-                      Які відносини були у Гетьманщини із цими країнами?

Тепер ми розглянемо такий трикутник міжнародних відносин, який і став причиною складного політичного життя в Україні 1656—1657 рр. У цій ситуації Богдану Хмельницькому доведеться шукати виходу. 

(Пояснення супроводжується роботою з історичною картою та атласами)

Гетьманщина ~ Московія (Переяславська угода, спільні дії проти Речі Посполитої).

Гетьманщина — Річ Посполита (Національно-визвольна війна, проблеми із Кримським ханством, яке. із зрадливого союзника після Переяславської угоди перетворилося на небезпечного ворога).

Гетьманщина — Швеція (дипломатичні відносини, позитивне ставлення до боротьби українців проти Речі Посполитої, бо зацікавлені в ослабленні останньої як одної з найбільших католицьких країн).

5. Бесіда з учнями.

1. Що поєднувало інтереси гетьманщини Швеції?

2. Чи готова була Швеція взаємно допомогти українській стороні?

Про готовність Швеції та Трансільванії допомогти Україні  свідчать такі факти. Слайд 6.

?       Віленське перемир”я Б.Хмельницький сприйняв як порушення російським царем договору 1654 року.

?       Пошук гетьманом нових союзників.

?      08.10.1656р. – угода між Україною та Трансільванією про військовий союз проти Речі Посполитої.

?      Встановлення дипломатичних відносин зі Швецією.

?      У червні 1657 р. шведський король Карл Х погодився передати гетьману українські землі, які були у складі Речі Посполитої.

Висновок. Давайте підсумуємо результати розгляду першого питання.  То хто ж був союзниками України?

6. Похід українського війська в Галиччину та Польшу.

- Розповідь вчителя. 

Слайд 7. Дайте відповіді на запитання: 

-  Яка причина походу Антона Ждановича в Галичину і Польщу?

-     Яких успіхів досягло об’єднане українсько – трансільванське військо?

       -    Чи вдалося остаточно вирішити  питання незалежності українських земель через новий союз?

- Зробимо висновок: до чого привів похід українського війська у Галиччину? Слайд 8.

Слайд 9.

7. Самостійна робота учнів з підручником. Становище гетьманщини після смерті Богдана Хмельницького.

Учитель. Переходимо до розгляду наступного питання «Становище гетьманщини після смерті Богдана Хмельницького?». Щоб знайти відповідь на запитання пропоную вам самостійно опрацювати   матеріал підручника на ст. 167-168 за варіантами:

І в. Дати відповідь на запитання  «Яким було становище гетьманщини після смерті Богдана Хмельницького?» трьома реченнями,  які найточніше передадуть зміст запитання.

ІІ в. Яким було внутрішнє становище України?

ІІІ в. Яким було зовнішнє становище України після смерті Богдана Хмельницького?

8.  Як історики оцінюють діяльність Богдана Хмельницького. Самостійна робота учнів з підручником ст. 165-167.

- Слайд 10.

   І в.   Охарактеризуйте Б. Хмельницького як політика.

   ІІ в.  Дайте характеристику Богдану Хмельницькому як  полководцю.

   ІІІ в.  Богдан Хмельницький – дипломат.

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛУ.

1. Дискусія.

Слайд 11.

Учитель. 

Оцінюючи особу Хмельницького, історики дотримуються різних поглядів:

1. Пантелеймон Куліш писав, що він «наш цвітучий край обернув у пустиню, засипану попелом і засіяну кістками наших предків. Він надовго зупинив успіхи культури в нашій північній Слов’янщині».

2. Микола Костомаров вважав, що Хмельницький пішов «кривим шляхом, став зрадником і кривоприсяжником».

3. Володимир Антонович зазначав, що «він зробив на користь України усе, що в умовах його часу й культури може зробити людина талановита, щиро віддана інтересам народу, з крайнім напруженням духовних та інтелектуальних сил».

4. Михайло Грушевський писав, що «як провідник, двигач і насильник мас він показав себе дуже яскраво, але політиком був невеликим. І поскільки керував політикою своєї козацької держави, виходила вона не дуже мудро».

Зробіть свій висновок щодо діяльності Богдана Хмельницького.

Обґрунтуйте його.

2. Бліц-опитування.

- Покажіть країни, що підписали Віленське перемир’я.

- Назвіть країну пороти якої була спрямована ця угода.

- Назвіть і покажіть на карті країни, з якими у листопаді 1656 року Хмельницький уклав воєнний союз.

- Де тривали військові дії протягом  першої половини 1657 року?

- У чому, на ваш погляд, полягало основне завдання діяльності Б. Хмельницького ?

3. Розгляд проблемного питання.

- Яка роль Богдана Хмельницького в історії українського народу? Слайд 12

VІІ. Домашнє завдання. Слайд 13.

    Опрацювати параграф 22 підручника

    Завдання 1-3  на стор. 168. (на І-ІІ рівень), завдання 4-6 (на ІІІ-ІV рівень).

VІІІ. Оцінювання та аналіз роботи учнів.

- Чи вирішили ми поставлені на початку уроку завдання?

- Які форми роботи вам сподобалися?

- Кого можна назвати «зіркою» уроку?

- Продовжіть розпочате речення. Слайд 14.

                    - Я зрозумів (зрозуміла), що …

                    - Я дізнався (дізналася), що …

                    - Мене зацікавило …

-        Які відносини між:

A)     Московія — Швеція (У травні 1656 р. Московія вступає у війну із Швецію за прибалтійські землі).

Б)      Швеція — Річ Посполита (Ян Казимир не має наслідника престолу, а тому на нього претендує Швеція, також спірним є Балтійське узбережжя).

B)      Московія - Річ Посполита (Московія допомагає Гетьманщині у війні із Річчю Посполитою, але теж бажає посісти польський престол).

-        Які є точки поєднання в інтересах цих країн? (обговорення)

-        Так, і першими на зближення підуть Московія та Річ Посполита.

24 жовтня 1656 року ці країни підпишуть Віленське перемир'я.

2. Робота з підручником. Ст. 130-131 - виписати умови Віленського перемир'я.

Обговорення умов договору. Фронтальна бесіда:

На вашу думку, чи було Віленське перемир'я порушенням українсько-московського договору?

До чого могла спонукати така ситуація Богдана Хмельницького?

Які країни стали потенційними союзниками Гетьманщини?

1 Висновок: Москва ставала союзницею Речі Посполитої. Це означало, що військовий союз України з Москвою, спрямований проти Польщі, втрачав будь-яке значення. Ця угода руйнувала державні плани гетьмана і послужила поштовхом до зміни Богданом Хмельницьким зовнішньополітичних орієнтирів та пошуку нових союзників.

Робота з підручником. Умови Рандотського договору.

Що поєднувало інтереси Гетьманщини, Швеції і Трансільванії?

Чи готові були Швеція і Трансільванія взаємно допомогти українській стороні?

4. Розповідь вчителя про дії українського війська в Польщі 1657 року.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛУ.

Сучасники, вражені масштабами політичної, військової та дипломатичної діяльності Б. Хмельницького, часто зрівнювали його з жорстоким вождем гунів Аттілою, прославленим карфагенським полководцем Ганнібалом, грізним Тамерланом, італійським політичним мислителем Макіавеллі. А сучасний польський історик З. Вуйцик зарахував його до найвизначніших дипломатів всесвітньої історії.

Метод «Мікрофон»: висловіть власні думки щодо наведених точок зору про діяльність Богдана Хмельницького, використовуючи матеріал уроку.

VI. ОЦІНЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ РОБОТИ УЧНІВ.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.