Усний журнал "Україна у вогні"

Творчі завдання із всесвітньої історії для учнів 7 класу

Творчі завдання із всесвітньої історії для учнів  7 класу

Тема. Людина та її довкілля

Сприйняття й осмислення нового матеріалу

Отже, першим пунктом нашого плану є «Спілкування з природою».

«Знайди різницю»

Клас поділяється на дві команди, які самостійно опрацьовують матеріал підручника на ст. 24-25; одна команда відшуковує корисне в спілкуванні людини з природою,  а інша – не корисне.

1.     Як ви вважаєте, що ж переважало в такому спілкуванні?

2.     Якими були наслідки?

3.     Чому життя середньовічної людини так тісно було пов’язане з природою?

4.     Що означає ліс для людини?

5.     Чи змінилась ситуація в сучасному світі?

Учитель. Другий пункт плану «Серед негод і випробувань».

Розгорнутий план

Опрацюйте матеріал підручника на ст.25-27 і складіть розгорнутий план в зошиті.

1.     Які головні загрози існували для життя середньовічної людини?

2.     Що таке епідемія і «чорна смерть»?

3.     Чому від епідемії особливо страждали міста?

4.     В чому причини масових переслідувань євреїв?

5.     Чи вдалося сучасній цивілізації побороти хвороби й епідемії?

«Фішки для допитливих»

Історія годинника

Найперші годинники на землі – сонячні. Вони були геніально простими: встромлена в землю жердина. Навколо неї намальована шкала часу. Тінь від жердини, пересуваючись по ній показувала, котра зараз година. Згодом такий годинник робили з дерева або каменю і встановлювали на стінах громадських будівель.

Потім з’явилися переносні сонячні  годинники, які з цінних порід дерев, слонової кістки або бронзи. Були навіть годинники, які умовно можна було назвати кишеньковими; їх знайшли при розкопках стародавнього міста. Ці сонячні годинники, зроблені з посрібленої міді, мали форму окосту, із прокресленими лініями. Шпилем – стрілкою годинника – служив свинячий хвостик. Годинник був невеликий. Його можна було помістити в кишені. Але кишень жителі стародавнього міста ще не придумали. Ось і носили такий годинник на шнурку, ланцюжку або прикріплювали до тростин з дорогого дерева.

Сонячний годинник мав один істотний недолік: він міг «ходити» тільки на вулиці, і лише на освітленому боці. Це, звичайно, було вкрай незручно. Мабуть, тому винайшли водяні годинники. По краплині вода перетікала з однієї посудини в іншу, і по тому, скільки води вихлюпувалося, визначали, скільки минуло часу. Багато сотень років такий годинник – його називали клепсидрою – служив людям. В Китаї, наприклад, ним користувалися 4,5 тисячі років тому. До речі, перший будильник на землі був водяним – і будильником, і шкільним дзвінком одночасно. Його винахідником вважають давньогрецького філософа Платона, який жив за 400 років до н.е. Цей прилад, придуманий Платоном для скликання своїх учнів на заняття, складався з двох посудин. У верхню наливалася вода, звідки вона потроху витікала в нижню, витісняючи повітря. Повітря по трубці линуло до флейти, і вона починала звучати. Причому будильник реагував залежно від пори року. Клепсиди були поширені у стародавньому світі.

Узагальнення і систематизація знань

«Дешифрувальник»

Учні розглядають зображення і розшифровують подію, якій воно присвячене.

        

Тема. Середньовічне місто

Актуалізація і корекція опорних знань

«Машина часу»

Учитель. Уявіть себе мандрівником, який з початку ХХІ ст. перенісся в Європу часів Римської імперії. Які міста ви бачите?

1.     Які міста того часу в Європі ви можете назвати? А в світі? Чи були тоді міста на українських землях?

2.     Які знамениті будівлі прикрашали Рим?

3.     Що відкрили вчені під вулканічним попелом у Помпеї та Геркуланумі?

4.     Яку роль відігравали тогочасні міста?

Сприйняття та осмислення нового матеріалу

Отже, першим пунктом нашого плану є «Нова поява міст – новий спосіб життя».

Аналіз схеми

Учитель. Розгляньте схему у підручнику на ст. 57 і визначте місця виникнення  середньовічних міст.

1.     Що сприяло появі міст?

2.     З чим, на вашу думку, пов’язані назви міст?

3.     Чи змінювалося життя людей у місті?

4.     Чому говорили, що в містах зосередилася влада, багатство і свобода?

5.     Чому саме в місті виникло прислів’я «Час – це гроші»?

6.     Чому освіта в місті стає популярною?

7.     Яким чином допитливість допомагала городянам?

8.     Якими рисами характеру ви наділили б жителя середньовічного міста?

9.     А який він житель сучасного міста?

Учитель. Наступний пункт плану – «Усередині  міських мурів»

«Аналіз ілюстрацій»

Опрацюйте ілюстрації підручника на ст. 57-60 і складіть розповідь про аспекти життя людей усередині міських мурів.

 Словникова робота.

Ратуша – будинок, де засідала і вирішувала важливі справи  міська рада (магістрат).

Магістрат – міська рада.

Бюргери – повноправні громадяни міста в Німеччині.

Пополани – повноправні жителі міста в Італії.

Лазарети – міські лікарні.

Комуни – вільні від влади сеньйорів міста.

Патриціат – міська верхівка.

Плебс – прості жителі міста.

Бургомістр – голова міського управління в Німеччині.

Мер – голова міського управління в Англії та Франції.

«Фішки для допитливих»

Від ринкової площі в різні боки розбігалися вузькі криві вулиці.Землі в місті не вистачало, тому їх прокладали, керуючись правилом «не ширше довжини списа». Далеко не завжди на міській вулиці могли розминутися два візки. У Брюсселі навіть існувала вулиця одного пішохода. Будинки також ставили впритул один до одного – так, що верхні поверхи нависали над нижніми. Вулиці були вузькими, темними й брудними. Каналізації не існувало, сміття викидали просто на вулицю. У дощ вона перетворювалася на справжнє болото, і пішохід ризикував подолати її лише на ходулях.

         Наприкінці ХІІ ст. французький король Філіп ІІ Август знепритомнів від тих «пахощів», що через відчинене вікно донеслися до його паризького палацу. Після цього він наказав замостити дорогу. Імовірно, вона стала першою в Європі міською бруківкою. Систематичне брукування міст почалося лише із середини ХІІІ ст., однак аж до кінця Середньовіччя таких вулиць було мало. Ще в ХV ст. імператор Фрідріх ІІІ ледве не потонув у центрі міста разом  з конем. Зате в такій багнюці добре почувалися численні гуси, качки, свині, яких тримав кожен бюргер. Не дивно, що в середньовічних містах часто спалахували жахливі епідемії.

         У Середньовіччі в європейських містах вміст нічних горщиків виливали з вікна на вулицю. Туди ж летіли сміття та помиї. Аби уникнути неприємної купелі, городяни носили парасольки.

Бесіда за питаннями.

1.     Які проблеми існували в середньовічних містах?

2.     Як люди з ними боролись?

3.     Які проблеми існують в сучасних містах? Чи ефективно вони вирішуються?

Учитель. Наступна тема – «Ремесло і цехи».

Запрошуємо до слова історика-консультанта (випереджувальне завдання на тему «Ремесло і торгівля в середньовічному  місті»).

1.     Для чого майстри об’єднувалися у цехи?

2.     Що можна вважати перевагою цехової організації, а що – ні?

3.     Чому не всі підмайстри ставали майстрами?

Узагальнення і систематизація знань.

         Якщо прирівняти зміни у житті людини до швидкого руху автомобіля, то сучасне суспільство реагує на них із різною швидкістю.

Бізнес – 100 км/год;

Народ (погляди, норми поведінки) – 90 км/год;

Сім’я – 60 км/год;

Освіта – 10 км/год;

Закон – дуже повільно

- А які зміни відбувались із появою нових міст?

Робота в групах. «З перших вуст».

Учні отримують завдання приміряти на себе історичні ролі, скласти розповіді від різних людей.

Група 1. Селянин, що почав жити в місті і сподівається, що міське повітря зробить його вільним.

Група 2. Купець, що зібрався в ділову подорож

Група 3. Підмайстер цеху перукарів.

Група 4. Міняйл.

«Юридична консультація» (допоможіть розібратися в ситуації).

·        «Мій сусід втратив все і перетворився на жебрака. Він має право збирати милостиню?» ( Після спеціального дозволу міської влади).

·        «Мій зять хоче придбати будинок у місті. Що для цього потрібно?» (Гроші і всі міські права).

·        «Моїй дитині потрібно вирвати зуб, куди мені звернутися?» (У найближчу цирульню-перукарню).

·        «Сьогодні зранку в Лондоні я купила хлібину не повної ваги. Як покарають винного?» (Пекаря посадять у клітку і возитимуть у ній по місту на сміх людям).

·        «Мій чоловік – купець, вирушив у ділову подорож, але судно зазнало аварії. Що  буде з товаром?» (Товар переходить у власність володаря узбережжя).

Творчі завдання із всесвітньої історії. 6 клас

Творчі завдання із всесвітньої  історії. 6 клас

Тема. Перші землероби України
Актуалізація і корекція опорних знань

Історичний диктант

Учитель. На минулому уроці ми з вами знайомились із процесом  виникненням рільництва та скотарства, а зараз перевіримо свої знання на практиці.

Мезоліт – це…                                Тотемізм – це…

Неоліт – це…                                  Фетишизм – це…

Плем’я – це…                                  Анімізм – це…

Осілість – це…                                Магія – це…

Ремесло – це…                                Перші штучні матеріали – це…

Кочовики – це…                             Рід – це… 

Інтелектуальна розминка

Учитель з учнями пригадує.

1.     Чому перехід до землеробства і скотарства вчені назвали справжньою революцією в житті первісної людини?

2.     Чого раніше навчилася людина: випікати хліб чи варити кашу?

3.     Як винаходи людства періоду  неоліту та енеоліту поліпшили життя людей?

4.     Які б ви назвали ознаки землеробської культури?

5.     Де на планеті, на ваш погляд, вона могла виникнути?

Учитель. Діти, зверніть увагу на дошку (учень зачитує тему уроку та епіграф). Поміркуйте, що ви знаєте з даної теми?

Перед кожним із вас є аркуш паперу, з яким ви будете працювати впродовж уроку.

Знаю	Хочу знати	Дізнався

Учитель. Діти, запишіть лаконічно у графу «Знаю», що вам відомо з даної теми. Що ви записали у графу «Знаю»? Презентуємо результат повною відповіддю.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивації навчання

Аналіз презентації

Пропоную вам переглянути презентацію «Перші землероби», проаналізуйте слайди і дайте відповідь на наступні запитання.

1.     Як даний матеріал пов’язаний з темою нашого уроку?

2.     Що вам відомо про ці події?

3.     Чи могли б ви про них написати статтю?

4.     На якій території, на ваш погляд, відбуваються події?

5.     Чи причетні ми, українці, до даної культури? Бажаєте дізнатися?

Отже, заповніть другу графу у вашому аркуші «хочу знати». Лаконічно визначте, що б ви хотіли дізнатися впродовж уроку. Презентуємо відповіді.

         Пропоную вам зіставити наші очікування (учитель презентує власні очікування від уроку у формі слайду).

Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу

Рубрика «Цікаві факти»

1.     У плані житла трипільців нагадували вісімку.

2.     Мотики виробляли з лосячих чи оленячих рогів.

3.     Вміли виготовляти сир.

4.     Кераміка є однією з найкращих у світі.

5.     Вони уявляли час як безкінечну дорогу, що рухається навколо центру Всесвіту.

Узагальнення і систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях

Т – талановиті.

Р – розумні.

И

П – працьовиті.

І – ініціативні.

Л – лідери.

Ь

Ц – цікаві.

І – історія.

Тема. Узагальнення знань з теми «Древня Індія та Китай»

Мотивація навчальної діяльності

«Що це?»  

Вчитель записує на дошці у два стовпчика перелік десяти слів і пропонує пояснити їх методом мозкового штурму.

Гімалаї                           Юань

Рикша                             Джонка

Хінді                              Хань

Індуїзм                           Ієрогліфи

Аш ока                           Даосизм

Ті  поняття,  з якими ви не справились, ми ще будемо розглядати на наступних уроках. А зараз перевіримо рівень засвоєння пройденого матеріалу.

Перевірка знання учнями фактичного матеріалу, понять, зв’язків, глибини осмислення і ступеня узагальнення

«Невідправлене послання»

Хто, коли, у зв’язку з чим міг послати дані повідомлення? Можливо, їх так ніколи і не відправили.

         «За один день боги зруйнували 99 міст дасью» (ІІ тисячоліття до н.е. в Індію прийшли завойовники арії, про що розповідає священна книга індійців «Рігведа»).

         «Коли ми наблизились до слонів, наші  нажахані коні зупинились. Їх лучники, сидячи на слонах, легко нищили нашу кінноту. Цар застосував уже випробувану в битвах з персами тактику і здобув блискучу чергову перемогу. Ми захопили 9000 вояків ворожої армії і самого царя». (327 р. до н.е. – вирішальна битва О.Македонського з царем Пором).

·       Будемо битися до останнього! Нищіть побудовані греками міста! (322р. до н.е. повстання індійців проти  греків під проводом Чандрагупти з роду Маур”їв).

·       Поки Жовта річка не зміліє, поки велика гора Тайвань не зрівняється з землею, присягаюся…» (Найсильніша клятва китайців)

·       Військо введене в місто. Розпалили величезне вогнище з рукописів!» (Спалення всіх стародавніх книг під час правління Цінь Шіхуанді, 221-206 р. до н.е.).

·       «Їду в Китай. Там знайдено щось дивовижне!» ( Відкриття археологами Гробниці Цінь Шіхуанді в 1974 р.).

«Словами мудреців»

Виправити помилки і сказати словами мудреця Конфуція.

·       Собі не чого побажаєш, роби не й того іншим. ( Чого собі не побажаєш, того не роби й іншим).

·       Не будь недозволеного легкий не говори на слова. (Не будь легкий на слова, не говори недозволеного).

·       Виправити коли помилку її бійся не зробив. (Коли зробив помилку, не бійся її виправити).

«Мандрівка крізь рукописи»

Клас поділяється на групи, кожна отримує текст історичного оповідання.

Учитель. Читаючи оповідання, постарайтесь водночас зрозуміти, які знайомі вам із підручника чи розповіді вчителя особливості стародавнього суспільства Індії знайшли відображення в даних текстах, допитливо досліджуйте їх зміст, шукайте суперечливі факти. Для того, щоб уява була більш повною, в кожній групі працюватимуть експерти різних галузей знань: історик, географ, екскурсовод, журналіст.

Відданий у заставу (Готується, як роздатковий матеріал)

Дія оповідання відбувається у V столітті до н.е. Його герої – вигадані. Але їхні стосунки відображають давньоіндійські закони, які приписують Ману.

Підведення підсумків уроку

Бесіда.

1.     Які досягнення Індії й Китаю збагатили європейську культуру?

2.     Чи змінилося сучасне життя жителів Індії й Китаю?

Що повчального ви винесли для себе з сьогоднішнього уроку?

КОНСПЕКТ уроку всесвітньої історії в 6 клас

КОНСПЕКТ

уроку всесвітньої історії в 6 класі на тему:  

« Розквіт та занепад Давньоєгипетської держави»

Мета  уроку:

-         ознайомити учнів з історією Давнього Єгипту часів розквіту, з`ясувати 

     причини його занепаду;

-         розвивати вміння працювати з картою, сприяти формуванню навичок 

     самостійної роботи та критичного мислення учнів;

-    простежити закономірності в зміні періодів розквіту й занепаду держави.

        Очікуванні результати:

 після цього уроку учні зможуть назвати основні періоди історії Стародавнього              

 Єгипту; розповісти  про релігійну реформу Ехнатона;  набути  навичок

 з`ясування причин історичних подій.

        Обладнання уроку:

  підручник «Історія Стародавнього світу», карта «Стародавній Єгипет»,       

  ілюстрації до теми, атлас «Історія Стародавнього світу» 6 клас, контурні карти.

        Основні поняття та терміни: Раннє царство, Стародавнє царство, Середнє царство, Нове царство, релігійна реформа, світова держава.

         Тип уроку – комбінований.

                                                       Хід уроку.

         І. Організаційний момент (1хв)

         Вправа «Позитив».

Підніміть руки вгору, спіймайте уважність, наполегливість, творчість, добро, пригорніть до серця і тихенько сядьте.

         ІІ. Актуалізація  знань учнів.

         Індивідуальне завдання.

Побудувати на дошці, схему «Єгипетське суспільство», використовуючи аплікації,  дати визначення поняття держава.

Включаємо машину часу і подумки переносимося до Стародавнього  Сходу.

Запитання до учнів:

-         Яку країну Стародавнього Сходу ми вивчаємо?

Учитель малює на дошці контури материка Африка і пропонує учням розглянути малюнок  та відповісти на запитання:

1.     Яку частину світу зображено на малюнку?

2.     Яка країна розташована в Африці, що ми вивчаємо?

3.     Назвати і відмітити  місце розташування Єгипту та річки Ніл?

4.     Показати на карті територію Єгипетської держави, річку Ніл та стародавню столицю?

Вправа «Мозкова  атака». Проводимо роботу на «стрічці часу».

1.     Як і коли утворилася єдина Єгипетська держава?

2.     Відмітити на стрічці часу цю дату.

3.     Заслухаємо ученицю,  яка побудувала  схему «Єгипетського суспільства»

4.  Покажіть на схемі систему влади.

5. Які суспільні організації і люди допомагали владі підтримувати загальний  порядок?

6.  Що таке держава?

7. Якщо раби були найчисленнішою групою населення Єгипту, то як можна назвати таку державу?

8. Хто платив податки і утримував систему влади?

9. Розповісти про долю селянина.

10. Що таке ремесло?

11. Які види ремесел були розвинуті у Єгипті?

12. Хто управляв Єгипетською державою?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. Сьогодні на уроці ми продовжимо з вами вивчення історії Стародавнього Єгипту. Ми познайомимося з діяльністю фараонів Тутмоса ІІІ, Ехнатона, Рамзеса ІІ. Правління цих фараонів припадає на період розквіту та занепаду Давньоєгипетської держави.

Тому тема нашого уроку - «Розквіт та занепад Давньоєгипетської держави».

IV.           Вивчення нового матеріалу.

1. Метод «Передбачення».

Давайте передбачимо за темою, що ж ми будемо вивчати на сьогоднішньому уроці. (Відповіді учнів).

План.

1.     Єгипет часів нового царства.

2.     Цариця Хатшепсут.

3.     Фараон-реформатор Ехнатон.

4.     Рамзес ІІ – воїн і будівничий.

5.     Фараон Тутмос ІІІ.

6.     Занепад влади фараонів.

Під час вивчення нового матеріалу пропоную вам відповісти на запитання: «Що таке світова держава?»

Також перед вами стоїть проблемне завдання: «Визначити причини занепаду Єгипетської держави».

2. Давайте пригадаємо:

- Скільки періодів в історії стародавнього Єгипту виділили історики.   Назвіть ці періоди.

-  Які періоди історії стародавнього Єгипту ми вже вивчили?

     -  Який наступний період історії Стародавнього Єгипту ми будемо вивчати?

3. Розповідь вчителя. Продовжимо роботу зі «стрічкою часу».  Наприкінці XVII ст. до н.е. Єгипет було завойовано гіксосами, які володіли країною понад 130 років. У   XVI ст. до н.е. єгиптяни  розбили гіксосів  і звільнили країну. Відтоді в історії Єгипту розпочався період Нового царства. Це були часи останнього піднесення  Єгипту. Держава відновила свою могутність.

Внаслідок військових здобутків єгипетських  фараонів та зміцнення армії утворюється новий тип держави – світова держава.

Учні формують визначення світової держави  - велика країна, до складу якої входили десятки завойованих племен.

4. Самостійне опрацювання учнями тексту параграфа  про царицю   Хатшепсут.

5. Гра «Так чи Ні»або «Вірно – не вірно». Правила гри. Вчитель ставить запитання, якщо запитання невірне учні схрещують руки, якщо вірне - учні плескають в долоні.

1. Цариця   Хатшепсут була перша серед невродливих. (Ні).

2. Вона правила Єгиптом 22 роки. (Так).

3. Цариця приймала образ чоловіка. (Так).

4. Храм гробниці цариці Хатшепсут був збудований навпроти м. Мемфіса? (Ні).

6. Позначення на стрічці часу років правління цариці Хатшепсут.

7. Самостійна робота по варіантах.

І варіант. Опрацювати самостійно матеріал про правління фараона Тутмоса ІІІ і визначити :

-  Що нового дало Єгипту правління Тутмоса ІІІ.

-На основі опрацювання історичного джерела про «Гірку долю єгипетського воїна» розкрити проблемне питання «У чому полягала сила єгипетського війська?»

-В контурних картах відмітити походи, які здійснив фараон Тутмос ІІІ, використовуючи Атлас з історії стародавнього світу.

ІІ варіант опрацьовує матеріал про діяльність фараона–реформатора

Ехнатона і виконує слідуючі завдання:

-Визначити особливості діяльності   фараона–реформатора  Ехнатона.

-Охарактеризувати історичні постаті Ехнатона та Нефертіті  за скульптурними портретами, використовуючи пам`ятку вимог до розповіді по картині.

-Визначити та відмітити на контурних картах, використовуючи Атлас з історії стародавнього світу, нову столицю яку побудував Ехнатон.

     -На стрічці часу відмітити період правління Ехнатона.

ІІІ варіант опрацьовує матеріал про діяльність фараона Рамзеса ІІ і відповідає на запитання:

-  Чому Рамзеса ІІ називали «Великим»?

-  Що розповідає про Рамзеса ІІ Біблія?

-  Визначити особливості правління Рамзеса ІІ?

- В контурних картах, використовуючи Атлас Стародавнього світу, відмітити походи які здійснив фараон Рамзес ІІ.

8. Учитель. Давайте узагальнимо. Розвиток Єгипетської держави характеризувався періодами розквіту та періодами послаблення влади фараонів.

Учитель розповідає, як впливали тривалі війни на життя різних верств населення країни, зупиняючись на причинах послаблення Єгипту, а також визначає, що однією з причин занепаду було вторгнення лівійських племен в долину Нілу та народів моря на північ, що призвело до розпаду Єгипту на дві частини і подальше захоплення його персами в VI ст. до н.е.

Пропонує учням визначити і сформувати причини занепаду та наслідки занепаду Єгипетської держави,   використовуючи метод «Мікрофон».

Учні називають причини і наслідки занепаду Єгипетської держави і записують їх в таблицю.

Причини занепаду Єгипетської держави	Наслідки занепаду Єгипетської держави
1.Постійні завойовницькі походи виснажували державу. 2. Послаблення влади фараона. 3. Через тривалу відсутність селян руйнувалися їхні господарства. 4. Вторгнення лівійців і «народів моря».	Єгипет в 525 році до н.е. був завойований Персією  і став більшою сатрапією Перської держави. Як самостійна держава Єгипет припинив існування

- Подумайте, що подібного було в історії Єгипту та країн Стародавнього світу.

V. Перевірка й закріплення знань учнів.

Учням роздані картки з завданнями.

Заповніть пропуски в реченнях.

     1.Середнє Єгипетське царство впало від нападу… .

     2.У період Нового царства, що розпочався у …  до н.е. , Єгипет став … .

3.Найвидатнішим фараоном Нового царства був … .

     4.Релігійні реформи в країні провів фараон … , а в VI до н.е. давньоєгипетська цивілізація перестала існувати. Територію Єгипту захопили… .

VI. Підсумки уроку.

Що ми вивчили і чому навчилися на уроці?

Продовжіть  речення:

Сьогодні на уроці:

-         Я дізнався (лася) … .

-         Я зрозумів (ла) … .

-         Я відчув (ла) … .

VIІ. Д/з: Опрацювати § 10 підручника. Творче завдання:   написати розповідь «Єгипетська армія - запорука влади фараона».