Сценарій виховного заходу Герої не вмирають

Сценарій виховного заходу в 9 класі на тему «Герої не вмирають»

  Мета: вшанувати пам'ять Героїв Небесної сотні, бойових подвигів сучасних захисників Вітчизни – воїнів АТО;

          виховувати шанобливе ставлення до Героїв Небесної сотні, воїнів, загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України;

           виховання в учнівської молоді почуття патріотизму, національної свідомості, захоплення героїчними подвигам  українських бійців.

  

  Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…»), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою;  проектор, комп’ютер, мультимедійна дошка; записи музики, записи фільмів, презентація.

  

Хід заходу

     Слайд 1. Небесна сотня: Герої не вмирають

  Вступне слово класного керівника.

  Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.

   Вірність і мужність - ось головні риси героїв: вірність своєму ідеалу та мужність у втіленні цього ідеалу в життя. Вірність і мужність аж до смерті! 

   Герої творять дійсність, герої формують обличчя світу - вчора, сьогодні і завтра, бо вони готові віддати все, і в тому числі своє життя, щоби осягнути свою мету, щоби здійснити свою мрію. Це герої залишили для нас здавалось би такі божевільні кличі: Або все - або нічого! Або пан - або пропав! Перемога або смерть! 

  Слайд 2. Небесна сотня

   Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській, в період з 19 по 21 січня 2014 року.  Загинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

   Слайд 3. Україна – єдина країна.    Відео  «Небесна сотня».

Класний керівник.  Шановні вчителі, учні! Сьогодні ми зібралися, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

   Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Битви під Крутами, Голодомору 1932-33рр, Бабиного Яру. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

  Давайте згадаємо, як це все було.

На екрані етапи подій.

Слайд 4.                                            

І вед.

21 листопада 2013 року

    Цей день вважається днем народження Майдану. Трохи раніше В. Янукович заявив про призупинення підписання угоди між Україною та ЄС. На Майдані  з’явилися перші протестуючі, а саме,  від 1 до 2 тисяч осіб. Всупереч постанови Окружного адміністративного суду Києва, яка забороняє під час проведення мирних масових акцій встановлювати намети, навіси, у тому числі тимчасових та пересувних, 22 листопада 2013 року на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі, намети все ж були встановлені.

 Слайд 5.                                            

ІІ вед.

24-30 листопада 2013 року

    У Києві відбулася народна хода та мітинг на Майдані Незалежності. Увечері 29 листопада на площу Незалежності були стягнуті  сили «Беркута». А в ніч на 30 листопада відбулося перше зіткнення силовиків з протестуючими.

Слайд 6.                                            

І вед.

1 грудня 2013 року

    Після мітингу і масової ходи протестувальники захопили будівлю Київської міської  адміністрації та Київради. Протестуючі кілька годин намагались прорватися до будівлі  адміністрації президента. У зіткненнях, коли силовики почали розгін, постраждали і  Євромайданівці, і міліціонери , і навіть журналісти.

Слайд 7.                                            

ІІ вед.

12 січня 2014 року

    У Києві на Майдані Незалежності відбулося перше в 2014 році Народне віче. Біля резиденції Президента України В. Януковича в Межигір ї пройшов мітинг учасників Автомайдану.

Слайд 8.

І вед.

22 січня 2014 року

    Центром протистояння в Києві стала вулиця Грушевського – вона веде в урядовий квартал, куди прагнуть прорватись радикали. У ніч на 23 січня в центрі української столиці горіли покришки. На Майдані та Хрещатику зводили барикади.

    

Слайд 9.

ІІ вед.

18 лютого 2014 року

    Сталося загострення ситуації.

    

    

    

    

Слайд 10.                                            

І вед.

20 лютого 2014 року

    У цей день снайпер розстріляв людей в центрі Києва. Загинули і беркутівці, і мітингувальники.

Слайд 11.                                            

ІІ вед.

21 лютого 2014 року

    Після переговорів між президентом В. Януковичем і представниками опозиції за посередництва представників Євросоюзу та Росії було підписано Угоду «Про врегулювання політичної кризи в Україні». Офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих  мітингувальників Євромайдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими.

  І вед.                         

                                                 "Боротьба не за щастя  вже навіть іде  —за життя!

                                          Бо його забирають.

                                          Нас Надія веде, нас ідея веде

                                          За свободу для рідного краю.

ІІ вед.                              Українцю, поглянь, там побили жінок!

                                         Глянь, вже люди ховаються в храмі!

                                         Де таке ще траплялось, коли це було

                                         Аж в такому нестерпному стані?..

І вед.                                Так чинили лиш варвари, злісні хани,

                                         Лиш від них люди в церкві ховались.

                                         А сьогодні це власні привладні пани

                                         Вже над нами так само знущались!"

Слайд 12.

Учениця читає вірш

Небесна Сотня – 

То в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная,

Свою дитину.

Пташиним співом,

Шелестом трави.

Блакитним небом,

Золотим колоссям. 

Останній раз,

Як мати, пригорни

Чоло високе

В обрамку волосся.

Небесній Сотні

Шана й молитви,

За чисті душі,

Що злетіли в небо.

Їм шлях високий

Боже, освяти.

І в мирі, Господи,

Прийми до себе.     

    

І вед.  Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. 

  У знак підтримки України 1  лютого 2014 року всі польські теле- та радіоканали транслювали  пісню «Подай руку Україні». 

  

Слайд 13.  Відео «Подай руку Україні»

ІІ вед. Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. 

                         

І вед. Під прапором стояли – під прапором й спочили.

           Прийми, о Господи, своїх синів!

          За України волю їх убили

          В шалений жар тривожних днів.

          В той час, як небо димом затягнулось,

         Як змерзлі руки прагнули вогню,

          Упились кров’ю кат і його свита,

         Споївши нею й всю свою сім’ю.

                           

ІІ вед. Та ми усі від Бога люди.

         Живем надіючись, не боючись.

         Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,

          Як наш народ топтали, сміючись?

                          

І вед. Мамо, я живий, лиш закриті очі....

          І серце не б`ється, не вирує кров...

          Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі

           Я буду поруч - в грудях, де живе любов!

                            

ІІ вед. Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,

           За ту біль, і той жаль, що я наробив.

           Я ж хотів лише миру, добра і свободи...

           А мене за це ворог безжалісно вбив.

                     

І вед. Не жалій, моя нене, що я не вернуся,

          Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!

          Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,

          Ти лишень свої очі здійми до зірок!

  

  Слайд  14.   Відеосюжет «Герої не вмирають».

  На фоні відео сюжету «Герої не вмирають» слова ведучих.

ІІ вед. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови.

І вед. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню  - частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

  (Ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки)

  Учень.

 У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,

Історія одна, і Ви - її частина.

Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,

І молимось: за Вами - ненька Україна! 

Вже не повернеться додому той хлопчина,

Що його вчора тільки мати відпустила,

Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,

За щастя України, бо вона - єдина".

Казала мати берегти себе. Але даремно,

Бо хлопець був готовий йти безстрашно,

Аби лише країна, котру так кохав страшенно,

Не стала на коліна, а боролася відважно.

Учень                          

Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,

Відкривши очі, він відчує повну волю.

Але та куля, в день зимовий, на світанку,

Перехопила подих та змінила долю.

Хлопчина вірив, що колись, одного дня,

Розкаже син йому, як любить Батьківщину.

Хіба він знав, що борючись за це щодня, 

Все доведеться відпустити в мить єдину.

Так. Той хлопчина, він не знав тоді,

Що нелюд пострілом прицільним забере життя.

І браття хлопця, українці, у біді,

Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

Учень 

Але ж душа, душа Героя вічно лине!

До тебе наші сльози, молитви, зізнання!

Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,

Як і омріяні тобою  воля та кохання.

Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.

І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.

Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,

І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.

ІІ вед.      Пробач мені, мамо, що одягнув тебе у чорную хустину.

                     Ти віддала мене взамін за нашу рідну, вільну, чесну Україну.

  Слайд 15. Відео «Мамо не плач»

І вед. Героям Майдану, впавшим мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.       

  (Хвилина мовчання) 

  Слайд 16. Хвилина мовчання.  

  

Слово класного керівника.

З березня 2014 р. і по цей день тисячі наших солдатів захищають рідну землю від загарбника, який одержимий ідеєю створити нову імперію. Але історія свідчить, що рано чи пізно всі імперії руйнуються, а всі диктатори гинуть. Та шлях до перемоги досить довгий і кривавий, бо це – війна,  яка приносить загибель тисячам людей, потворить мільйони душ та закарбовується у пам’яті багатьох поколінь.

І вед. Наші хлопці – титану міцніше! Не беруть їх хай кулі та міни!

Хай Господь захищає сильніше! Своїх героїв – синів України!

ІІ вед. Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна …

Війна,  АТО, хоч як би ми це не називали.

І вед. Хтось бере у руки зброю і йде захищати рідну землю, хтось допомагає фізично, фінансово, а хтось морально.

Слайд 17.

ІІ вед. У прагненні підтримати наших відважних воїнів-односельчан  єднаються і дорослі і діти. Учні нашої школи неодноразово брали  участь у благодійній акції «З Україною в серці» та надавали матеріальну допомогу воїнам  АТО.

І вед. Брали участь в акції «Напиши листа воїну АТО», передавали малюнки , плакати, новорічні подарунки на підтримку українських військових, які надіслано у зону АТО з побажаннями – повернутися додому живими.

Слайд 18. Відео сюжет до пісні «Повертайся, солдате»

Класний керівник. Загиблі хлопці віддали свої  життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну! 

Пам’ятаймо про наших героїв,

що за волю поклали безцінне життя,

що творили історію, наше минуле,

у яке вже нема вороття.

Ми ще не раз згадаєм цю весну

І ці події , і цей кривавий шлях

І закарбуємо у серці "Небесну Сотню" 

Яка тепер на небесах!

Учень. 

Я хочу сказати простими словами,

Про те, що турбує мене вечорами,

Про те , як в думках я малюю картину,

Якою я бачу свою Україну!

В моїй Україні ніхто не стріляє,

Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!

В моїй Україні ніхто не воює!

Своє і чуже життя кожен цінує!

В моєї країни чудові сусіди,

Запрошують в гості і я до них їду.

Сусіди і самі в нас часто бувають.

Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!

В моїй Україні є чесная влада,

Про неї в народі складають балади.

Працює й працює, з ранку до ночі,

Щоб людям відкрито дивитись у очі.

В моїй Україні не плюють на підлогу,

Отримують і надають допомогу,

І молодь моя не п'є і не курить,

Займається спортом, співати так любить!

В моїй Україні чемні дівчата!

А хлопці вміють їх щиро кохати!

Навчаються жити, читають книжки,

І горді від того наші батьки!

В моїй Україні немає кордонів!

І море, і сонце, Дніпро, терикони,

Карпати зимою в засніжених шапках,-

Моя Україна! Люблю її! Крапка!

Слайд 19.  «Молитва про Україну».

Тези звіту на педраду

Творчий звіт учителя історії та правознавства Плецького В.О.

 з проблеми «Проблеми сучасного уроку в контексті компетентнісного підходу»

Шановні колеги!

Протягом періоду з 2010 по 2015 рік я працював над проблемою «Активізація  пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства шляхом застосування інноваційних технологій». За  пройдений період напрацьовано певний досвід роботи, яким я ділився на засіданні школи спілкування вчителів суспільно-гуманітарного циклу,  на засіданні педагогічної ради, провів на базі школи районний семінар учителів історії та правознавства, виступав з досвіду роботи на курсах підвищення кваліфікації в Кіровоградському ОІППО імені Василя Сухомлинського.

Результати своєї діяльності з проблеми узагальнив наступним чином:

1.     Описав досвід роботи з проблеми /Демонструю теку/.

2.     Оформив методичний буклет з досвіду роботи. /Показую/

3.     Узагальнив дидактичний матеріал із всесвітньої історії для 10 класу «Пізнавальні завдання для учнів на уроках історії».

4.     Підготував посібник «Ігрові технології на уроках всесвітньої  історії», у якому містяться уривки конспектів уроків з використанням цікавих завдань та ігрових моментів.  /Показую/

5.     Брав участь у Форумі педагогічних ідей «Урок», маю публікації конспектів уроків у журналі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід», які розміщені на сайті Освіта.ua  /Показую одержані сертифікати/.

6.     Створив електронне портфоліо /Демонструю відеоролик/.

7.     Створив власний блог.(Презентую блог/.

Новий етап у розвитку шкільної освіти пов’язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».

Тож у цьому навчальному році я розпочав роботу над новою проблемною темою «Проблеми сучасного уроку в контексті компетентнісного підходу» Далі виступ супроводжується презентацією/     Слайд 1.

Об’єкт мого дослідження є  методика проведення уроку історії в сучасній школі.

Предметом  дослідження: реалізація компетентнісного підходу.

Слайд 2. К.Конрад писав « Наша мета полягає не в тому, щоб зробити себе  необхідними  нашим дітям, а навпаки, у тому, щоб допомогти їм скоріше навчитись обходитись без нас».

 Слайд 3. Основною метою освіти сьогодення є підготувати компетентну  особистість, здатну знаходити правильне рішення  у конкретних навчальних, життєвих ситуаціях.                                                                                  

Тому учень повинен перерости вчителя, а вчитель – пишатись ним. Це головна умова, за якої освіта набуває розвивального характеру. Головна мета розвивального навчання – навчити учнів самостійно вчитись, вільно орієнтуватись у величезному потоці інформації, яку вони одержують, виділяти головне, логічно і послідовно викладати свої думки; працювати творчо, об’єктивно оцінювати свою роботу й роботу товаришів.

Відзначимо кілька особливостей ключових компетентностей, що формуються школою. По-перше, йдеться про здатність ефективно діяти не тільки в навчальній, а й в інших сферах діяльності. По-друге, йдеться про здатність діяти в ситуаціях, коли може виникнути необхідність у самостійному визначенні рішень задачі, уточненні її умов, пошуку способів вирішення, самостійної оцінки отриманих результатів. По-третє, мається на увазі рішення проблем, актуальних для школярів.

Під поняттям компетентнісний підхід розуміють спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетентностей особистості .

Слайд 4. Компетентнісний підхід на перше місце ставить не поінформованість учня, а вміння на основі набутих знань вирішувати проблеми, що виникають у різних ситуаціях.

 

Слайд  5.  Провідні ідеї моєї сучасної діяльності:

·        Сучасний урок – це основний механізм засвоєння школярами стандартів освіти та формування рівня, що перевищує ці стандарти.

·        Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.

У  підготовці до сучасного уроку історії виділяю три етапи. Слайд 6.

1. Діагностичний, що передбачає вивчення особливостей та інтересів учнів, їх рівня підготовки до уроку, аналіз навчального матеріалу.

2. Прогнозування, який включає вибір найбільш оптимальної стратегії навчання учнів і оцінку різних варіантів проведення уроків у контексті обраної стратегії.

3. Планування, що має на меті створення плану та програми управління навчальною діяльністю учнів.

Складання плану уроку передбачає три стадії:

-   вивчення мети;

-   розробку дидактичної  моделі процесу;

-   визначення структури уроку.

Логічним початком будь-якої діяльності є усвідомлення мети. Мета навчання виступає нині як формування життєвої компетентності учнів. Важливою методичною проблемою є організація  на уроці активної участі школярів. Вона не повинна забирати багато часу, тому учнів стараюся залучати до навчально-пізнавальної діяльності з першої хвилини уроку. Для цього початок уроку прагну робити динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості, діловитості.

Слайд 7. Система компетентностей.

Слайд 8. Ключові предметної історичної компетенції.

Спеціальні компетенції для предмету «Історія»

1. Хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі:

- розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу;

- співвідносити історичні події, явища з періодами, орієнтуватися в науковій періодизації історії;

- використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.

2. Просторова – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі:

- співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами;

- користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, процесів вітчизняної та всесвітньої історії, основні тенденції розвитку міжнародних відносин;

- характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості.

3. Інформаційна – передбачає вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації:

- користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;

- систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, різні типи планів;

- самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел;

- виявляти різні точки зору, визнавати і сприймати таку різноманітність;

- критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.

3. Мовленнєва – передбачає вміння учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії:

- реконструювати образи минулого у словесній формі у вигляді опису, оповідання, образної характеристики;

- викладати історичні поняття, зв’язки і тенденції історичного розвитку застосовуючи пояснення, доведення, міркування, узагальнюючу характеристику.

4. Логічна – передбачає вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів:

- визначати теоретичні поняття та застосовувати їх для пояснення історичних явищ і процесів;

- аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг фактів, простежуючи зв’язки і тенденції історичного процесу;

- визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій;

- визначати роль людського фактору в історії, розкривати внутрішні мотиви та зовнішні чинники діяльності історичних осіб.

5. Аксіологічна – передбачає вміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку:

- порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії;

- виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку;

- оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.

Слайд 9. Суть компетентнісного уроку.

Ø Пріоритетність мотиваційного забезпечення навчального процесу на уроці.

Ø Урізноманітнення джерел інформації і засобів навчання щодо підготовки й проведення уроку.

Ø Технологічність навчання як інструмент суб’єктності і полісуб’єктності уроку.

Ø Збагачення діяльнісного компонента уроку різними видами навчальної взаємодії: групова робота, включення інтерактивних методів і прийомів, розгортання діалогів та полілогів, виконання творчих та евристичних завдань .

Ø Акцентування в контрольно-оцінювальній складовій уроку на особистій відповідальності учня за якість своєї роботи.

Ø Сприятливе психодидактичне, гігієнічне  середовище уроку.

Слайд 10. Вимоги до реалізації компетентнісного підходу на уроці історії

Орієнтуючись на реалізацію компетентнісного підходу до навчання на уроці дотримуюсь наступних вимог:

·        чітко визначаю цілі та завдання уроку;

·        визначаю тип уроку, органічно пов’язую всі частини уроку;

·        обов’язково підтримую зв’язок уроку з попереднім уроком і заклада. перспективу на наступний урок;

·        вибираю оптимальні, виходячи із цілей і завдань уроку, методи вивчення і закріплення нового матеріалу;

·        прагну дати оптимальне домашнє завдання (форма, обсяг, запис у щоденнику, облік індивідуальних особливостей і т. д.).

Вимоги до підготовки та організації уроку припускають:

·        підготовку та використання демонстраційного і роздавального матеріалу;

·        можливість для учнів одержувати частину завдань самостійно під керівництвом педагога;

·        використовувати контроль і самоконтроль учнів у процесі виконання навчальних завдань; перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;

·        при підготовці виділити складні моменти нової теми, продумати методику їхнього пояснення.

Вимоги до змісту уроку і процесу навчання включають:

·        урок повинен сприяти розвитку пізнавальних процесів в учнів (сприйняттю, пам’яті, уваги, мислення, мовлення);

·        формувати якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, ініціативність і т. д.);

·        урок повинен сприяти мотиву позитивного відношення учнів до навчання.

Вимоги до техніки проведення уроку припускають:

·          певний ритм і темп уроку оптимальний для учнів класу;

·          сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна доброзичливість, готовність учителя прийти па допомогу учневі і т. д.);

·          взаємне співробітництво вчителя й учнів, педагогічний такт;

·          використання різних видів діяльності учнів,  підтримувати інтерес до уроку.

Підготувати і провести такий урок нелегко, Потрібно відповідально ставитися до своїх обов’язків, але найбільше – вийти на сучасний рівень педагогічного мислення. Реалізація прагнення провести завтрашній урок краще за сьогоднішній розпочинається з його підготовки. Учитель має володіти добре розвиненими навичками моделювання, проектування, конструювання  уроку.

Висновки

Розуміння особливостей структури компетентності та усвідомлення специфіки її компонентів надає можливість зробити певні висновки:

Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації зумовлюють потребу у членах суспільства – фахівцях, які здатні оперативно адаптуватись, навчатись протягом життя, неперервно розвиватись компетентнісний підхід до навчання стає освітянською реалією. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти виступає практичне формування компетентності учнів. Визначення шляхів і механізмів цього формування ґрунтується, на наш погляд, на проекції ідей компетентнісного підходу на структуру, закономірності та реалії педагогічного процесу.

Слайд 11. Всьому,  що необхідно знати, навчити не можна, вчитель може зробити тільки одне — вказати дорогу.
                       Річард Олдінгтон

Конспект уроку з історії України у 8 класі на тему «Політичне життя України у 1656-1657 роках»

Конспект уроку з історії України у 8 класі на тему: «Політичне життя України у 1656-1657 роках»

Мета. Розкрити особливості і напрямки зовнішньої політики в 1656-1657 рр. у Європі; пояснити, як і чому відбулася зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького; охарактеризувати дії українського війська в Польщі в 1657 р.; формувати в учнів історичне мислення, уміння самостійно розкривати можливі альтернативи історичних подій; на прикладі Богдана Хмельницького сприяти розумінню учнями, історичної значимості життєвої позиції людини, важливості прийняття відповідальних рішень, що впливають і на долю людини, і на долю України; формувати уявлення про загальнолюдські цінності та виховувати любов до історичної минувшини українського народу.

Основні поняття:  «Віленське перемир’я».

Тип уроку: комбінований

Обладнання: історична карта, картки з документами, підручник О.В. Гісем, О.О. Мартинюк Історія України 8 клас; електронна презентація.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

П. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Учитель. Пропоную визначити історичну особу за наведеними фактами.

     Народився у сім'ї чигиринського підстарости. Здобувши домашню освіту, надалі навчався в парафіяльній школі, а з 1608 у Львівському єзуїтському колегіумі. Володів латиною, турецькою, польською та ще кількома слов'янськими мовами. У 1620 р. в битві під Цецорою разом із своїм батьком потрапив в полон до турків.

      Під його керівництвом українські війська здобули перемогу над поляками під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Зборовом, Батогом. За його безпосередньої участі в Україні сформувалася держава Гетьманщина, або Військо Запорозьке Низове.

     Виходячи зі стратегічних міркувань, підписав у Переяславі угоду з Московською державою.

-        Хто ця історична особа?

-        Яка історична подія пов'язана з Богданом Хмельницьким?

-        Так, це Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої у середині ХУП століття. Ви вже знаєте причини цієї війни, хід основних воєнних дій, умови договорів, заключених у ході її розвитку. 

     Давайте пригадаємо основні факти цієї події за допомогою дидактичної гри «Вірю - не вірю». 

I.       Національно-визвольна війна почалася у 1648 році.

2.      Її очолив Байда Вишневецький.

3.      Першим союзником Б.Хмельницького у цій війні був кримський хан.

4.      Перша переможна битва козацьких військ над поляками відбулася під Корсунем.

5.      В ході Національно-визвольної війни Хмельницькому так і не вдалося утворити козацьку державу.

6.      Московська держава тривалий час у відносинах з Військом Запорізьким займала вичікувальну позицію.

7.      З метою лишити Річ Посполиту союзника, козацькі війська здійснили 4 молдавські походи.

8.      Головним завданням зовнішньої політики Української держави було успішне завершення війни з Річчю Посполитою та об'єднання всіх етнічних українських земель.

9.      Свої надії про успішне завершення війни Богдан Хмельницький покладав на військово-політичний союз з Московською державою.

10.    Цей союз увійшов в історію під назвою Білоцерківський.

11.    Переяславська угода була підписана у 1654 р.

12.    Документ, в якому було викладено умови Переяславської угоди, називається Березневі статті.

III.    Мотивація навчальної діяльності.

     З ім'ям Богдана Хмельницького пов'язана героїчна сторінка історії нашої держави. Хочу сказати словами істориків, авторів підручника: «Він був єдиним у Вітчизняній історії загальнонаціональним лідером, який зміг підняти весь народ на боротьбу за незалежність. Життєвий шлях Богдана Хмельницького був тісно переплетений із долями багатьох тисяч українців, сповнений блискучими перемогами, глибокими роздумами і важкими рішеннями, особистими втратами і здобутками». Дійсно, у ході війни гетьман втратив сина Тимоша, на якого покладав великі надії у розбудові свого дітища — Гетьманщини. Останні роки гетьманування Б. Хмельницького 1656—1657 рр. також були дуже непростими. Через складну політичну ситуацію, яка склалася на той час, перед Б. Хмельницьким знову постане питання вибору, від якого залежатиме доля українського народу. Гетьман змінить свою зовнішньополітичну лінію. І ми з вами маємо з'ясувати, як саме і що було цьому причиною. Та спробуємо спрогнозувати інші варіанти розвитку подій.

ІV. Оголошення теми уроку. 

Слайд 1.

Тема нашого уроку ««Політичне життя України у 1656-1657 роках». Запишіть її у зошити.

Слайд 2. Завдання уроку: 

* визначити причини зміни зовнішньополітичної орієнтації Богдана Хмельницького;

* познайомитися з діями українського війська у Польщі у 1657р.;

*  визначити  становище України після смерті Богдана Хмельницького; 

*  дати оцінку  Хмельницькому як людині, політику й полководцю.

Слайд 3. 

Сьогодні на уроці ми розглянемо проблемне питання «Яка роль Богдана Хмельницького в історії українського народу?»

Слайд 4.

На уроці працюватиме за планом:

1. Зовнішня політика Богдана Хмельницького в 1656 – 1657 рр.

2.  Похід українського війська до Галичини та Польщі  в 1656 – 1657 рр.

3.  Становище в Гетьманщині після смерті Богдана Хмельницького.

4. Богдан Хмельницький – політик і дипломат.

V.    СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Слово вчителя.

     Наприкінці 1655 – у першій половині 1656 років Богдан Хмельницький провадив надзвичайно активу дипломатичну діяльність: обмінювався посольствами зі шведським та польським королями, кримським ханом, молдовським господарем і трансільванським князем. Уряд царя Олексія Михайловича, наляканий воєнними успіхами шведських військ у Польші, розпочав активну підготовку до війни проти Швеції. Це спричинило до підписання нової угоди між Росією і Польщею. 

2. Презентація міні-проекту «Віленське перемир’я», підготовленого ученицею Слободенюк Вікторією.

3. Робота з історичними джерелами. Самостійна робота.

Слово вчителя. Богдан Хмельницький вимушений був шукати інших союзників. Хто ж були союзниками України?

На це питання пропоную відповісти, опрацювавши джерела на ст.162-163 підручника. 

4. Робота зі схемою. На дошці - намальований трикутник. (Міжпредметні зв'язки).

- У якому ж напрямку розвивалася зовнішня політика гетьманського уряду у 1656-1657 роках?

Слайд 5.

Рисунок 1

Скажіть, яка геометрична фігура зображена на дошці? А які асоціації у вас виникають із Бермудським трикутником? (Бездна, яка втягує, проблеми, негаразди).

-                      Які відносини були у Гетьманщини із цими країнами?

Тепер ми розглянемо такий трикутник міжнародних відносин, який і став причиною складного політичного життя в Україні 1656—1657 рр. У цій ситуації Богдану Хмельницькому доведеться шукати виходу. 

(Пояснення супроводжується роботою з історичною картою та атласами)

Гетьманщина ~ Московія (Переяславська угода, спільні дії проти Речі Посполитої).

Гетьманщина — Річ Посполита (Національно-визвольна війна, проблеми із Кримським ханством, яке. із зрадливого союзника після Переяславської угоди перетворилося на небезпечного ворога).

Гетьманщина — Швеція (дипломатичні відносини, позитивне ставлення до боротьби українців проти Речі Посполитої, бо зацікавлені в ослабленні останньої як одної з найбільших католицьких країн).

5. Бесіда з учнями.

1. Що поєднувало інтереси гетьманщини Швеції?

2. Чи готова була Швеція взаємно допомогти українській стороні?

Про готовність Швеції та Трансільванії допомогти Україні  свідчать такі факти. Слайд 6.

?       Віленське перемир”я Б.Хмельницький сприйняв як порушення російським царем договору 1654 року.

?       Пошук гетьманом нових союзників.

?      08.10.1656р. – угода між Україною та Трансільванією про військовий союз проти Речі Посполитої.

?      Встановлення дипломатичних відносин зі Швецією.

?      У червні 1657 р. шведський король Карл Х погодився передати гетьману українські землі, які були у складі Речі Посполитої.

Висновок. Давайте підсумуємо результати розгляду першого питання.  То хто ж був союзниками України?

6. Похід українського війська в Галиччину та Польшу.

- Розповідь вчителя. 

Слайд 7. Дайте відповіді на запитання: 

-  Яка причина походу Антона Ждановича в Галичину і Польщу?

-     Яких успіхів досягло об’єднане українсько – трансільванське військо?

       -    Чи вдалося остаточно вирішити  питання незалежності українських земель через новий союз?

- Зробимо висновок: до чого привів похід українського війська у Галиччину? Слайд 8.

Слайд 9.

7. Самостійна робота учнів з підручником. Становище гетьманщини після смерті Богдана Хмельницького.

Учитель. Переходимо до розгляду наступного питання «Становище гетьманщини після смерті Богдана Хмельницького?». Щоб знайти відповідь на запитання пропоную вам самостійно опрацювати   матеріал підручника на ст. 167-168 за варіантами:

І в. Дати відповідь на запитання  «Яким було становище гетьманщини після смерті Богдана Хмельницького?» трьома реченнями,  які найточніше передадуть зміст запитання.

ІІ в. Яким було внутрішнє становище України?

ІІІ в. Яким було зовнішнє становище України після смерті Богдана Хмельницького?

8.  Як історики оцінюють діяльність Богдана Хмельницького. Самостійна робота учнів з підручником ст. 165-167.

- Слайд 10.

   І в.   Охарактеризуйте Б. Хмельницького як політика.

   ІІ в.  Дайте характеристику Богдану Хмельницькому як  полководцю.

   ІІІ в.  Богдан Хмельницький – дипломат.

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛУ.

1. Дискусія.

Слайд 11.

Учитель. 

Оцінюючи особу Хмельницького, історики дотримуються різних поглядів:

1. Пантелеймон Куліш писав, що він «наш цвітучий край обернув у пустиню, засипану попелом і засіяну кістками наших предків. Він надовго зупинив успіхи культури в нашій північній Слов’янщині».

2. Микола Костомаров вважав, що Хмельницький пішов «кривим шляхом, став зрадником і кривоприсяжником».

3. Володимир Антонович зазначав, що «він зробив на користь України усе, що в умовах його часу й культури може зробити людина талановита, щиро віддана інтересам народу, з крайнім напруженням духовних та інтелектуальних сил».

4. Михайло Грушевський писав, що «як провідник, двигач і насильник мас він показав себе дуже яскраво, але політиком був невеликим. І поскільки керував політикою своєї козацької держави, виходила вона не дуже мудро».

Зробіть свій висновок щодо діяльності Богдана Хмельницького.

Обґрунтуйте його.

2. Бліц-опитування.

- Покажіть країни, що підписали Віленське перемир’я.

- Назвіть країну пороти якої була спрямована ця угода.

- Назвіть і покажіть на карті країни, з якими у листопаді 1656 року Хмельницький уклав воєнний союз.

- Де тривали військові дії протягом  першої половини 1657 року?

- У чому, на ваш погляд, полягало основне завдання діяльності Б. Хмельницького ?

3. Розгляд проблемного питання.

- Яка роль Богдана Хмельницького в історії українського народу? Слайд 12

VІІ. Домашнє завдання. Слайд 13.

    Опрацювати параграф 22 підручника

    Завдання 1-3  на стор. 168. (на І-ІІ рівень), завдання 4-6 (на ІІІ-ІV рівень).

VІІІ. Оцінювання та аналіз роботи учнів.

- Чи вирішили ми поставлені на початку уроку завдання?

- Які форми роботи вам сподобалися?

- Кого можна назвати «зіркою» уроку?

- Продовжіть розпочате речення. Слайд 14.

                    - Я зрозумів (зрозуміла), що …

                    - Я дізнався (дізналася), що …

                    - Мене зацікавило …

-        Які відносини між:

A)     Московія — Швеція (У травні 1656 р. Московія вступає у війну із Швецію за прибалтійські землі).

Б)      Швеція — Річ Посполита (Ян Казимир не має наслідника престолу, а тому на нього претендує Швеція, також спірним є Балтійське узбережжя).

B)      Московія - Річ Посполита (Московія допомагає Гетьманщині у війні із Річчю Посполитою, але теж бажає посісти польський престол).

-        Які є точки поєднання в інтересах цих країн? (обговорення)

-        Так, і першими на зближення підуть Московія та Річ Посполита.

24 жовтня 1656 року ці країни підпишуть Віленське перемир'я.

2. Робота з підручником. Ст. 130-131 - виписати умови Віленського перемир'я.

Обговорення умов договору. Фронтальна бесіда:

На вашу думку, чи було Віленське перемир'я порушенням українсько-московського договору?

До чого могла спонукати така ситуація Богдана Хмельницького?

Які країни стали потенційними союзниками Гетьманщини?

1 Висновок: Москва ставала союзницею Речі Посполитої. Це означало, що військовий союз України з Москвою, спрямований проти Польщі, втрачав будь-яке значення. Ця угода руйнувала державні плани гетьмана і послужила поштовхом до зміни Богданом Хмельницьким зовнішньополітичних орієнтирів та пошуку нових союзників.

Робота з підручником. Умови Рандотського договору.

Що поєднувало інтереси Гетьманщини, Швеції і Трансільванії?

Чи готові були Швеція і Трансільванія взаємно допомогти українській стороні?

4. Розповідь вчителя про дії українського війська в Польщі 1657 року.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛУ.

Сучасники, вражені масштабами політичної, військової та дипломатичної діяльності Б. Хмельницького, часто зрівнювали його з жорстоким вождем гунів Аттілою, прославленим карфагенським полководцем Ганнібалом, грізним Тамерланом, італійським політичним мислителем Макіавеллі. А сучасний польський історик З. Вуйцик зарахував його до найвизначніших дипломатів всесвітньої історії.

Метод «Мікрофон»: висловіть власні думки щодо наведених точок зору про діяльність Богдана Хмельницького, використовуючи матеріал уроку.

VI. ОЦІНЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ РОБОТИ УЧНІВ.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.