Творчі завдання із всесвітньої історії для учнів 7 класу

Творчі завдання із всесвітньої історії для учнів  7 класу

Тема. Людина та її довкілля

Сприйняття й осмислення нового матеріалу

Отже, першим пунктом нашого плану є «Спілкування з природою».

«Знайди різницю»

Клас поділяється на дві команди, які самостійно опрацьовують матеріал підручника на ст. 24-25; одна команда відшуковує корисне в спілкуванні людини з природою,  а інша – не корисне.

1.     Як ви вважаєте, що ж переважало в такому спілкуванні?

2.     Якими були наслідки?

3.     Чому життя середньовічної людини так тісно було пов’язане з природою?

4.     Що означає ліс для людини?

5.     Чи змінилась ситуація в сучасному світі?

Учитель. Другий пункт плану «Серед негод і випробувань».

Розгорнутий план

Опрацюйте матеріал підручника на ст.25-27 і складіть розгорнутий план в зошиті.

1.     Які головні загрози існували для життя середньовічної людини?

2.     Що таке епідемія і «чорна смерть»?

3.     Чому від епідемії особливо страждали міста?

4.     В чому причини масових переслідувань євреїв?

5.     Чи вдалося сучасній цивілізації побороти хвороби й епідемії?

«Фішки для допитливих»

Історія годинника

Найперші годинники на землі – сонячні. Вони були геніально простими: встромлена в землю жердина. Навколо неї намальована шкала часу. Тінь від жердини, пересуваючись по ній показувала, котра зараз година. Згодом такий годинник робили з дерева або каменю і встановлювали на стінах громадських будівель.

Потім з’явилися переносні сонячні  годинники, які з цінних порід дерев, слонової кістки або бронзи. Були навіть годинники, які умовно можна було назвати кишеньковими; їх знайшли при розкопках стародавнього міста. Ці сонячні годинники, зроблені з посрібленої міді, мали форму окосту, із прокресленими лініями. Шпилем – стрілкою годинника – служив свинячий хвостик. Годинник був невеликий. Його можна було помістити в кишені. Але кишень жителі стародавнього міста ще не придумали. Ось і носили такий годинник на шнурку, ланцюжку або прикріплювали до тростин з дорогого дерева.

Сонячний годинник мав один істотний недолік: він міг «ходити» тільки на вулиці, і лише на освітленому боці. Це, звичайно, було вкрай незручно. Мабуть, тому винайшли водяні годинники. По краплині вода перетікала з однієї посудини в іншу, і по тому, скільки води вихлюпувалося, визначали, скільки минуло часу. Багато сотень років такий годинник – його називали клепсидрою – служив людям. В Китаї, наприклад, ним користувалися 4,5 тисячі років тому. До речі, перший будильник на землі був водяним – і будильником, і шкільним дзвінком одночасно. Його винахідником вважають давньогрецького філософа Платона, який жив за 400 років до н.е. Цей прилад, придуманий Платоном для скликання своїх учнів на заняття, складався з двох посудин. У верхню наливалася вода, звідки вона потроху витікала в нижню, витісняючи повітря. Повітря по трубці линуло до флейти, і вона починала звучати. Причому будильник реагував залежно від пори року. Клепсиди були поширені у стародавньому світі.

Узагальнення і систематизація знань

«Дешифрувальник»

Учні розглядають зображення і розшифровують подію, якій воно присвячене.

        

Тема. Середньовічне місто

Актуалізація і корекція опорних знань

«Машина часу»

Учитель. Уявіть себе мандрівником, який з початку ХХІ ст. перенісся в Європу часів Римської імперії. Які міста ви бачите?

1.     Які міста того часу в Європі ви можете назвати? А в світі? Чи були тоді міста на українських землях?

2.     Які знамениті будівлі прикрашали Рим?

3.     Що відкрили вчені під вулканічним попелом у Помпеї та Геркуланумі?

4.     Яку роль відігравали тогочасні міста?

Сприйняття та осмислення нового матеріалу

Отже, першим пунктом нашого плану є «Нова поява міст – новий спосіб життя».

Аналіз схеми

Учитель. Розгляньте схему у підручнику на ст. 57 і визначте місця виникнення  середньовічних міст.

1.     Що сприяло появі міст?

2.     З чим, на вашу думку, пов’язані назви міст?

3.     Чи змінювалося життя людей у місті?

4.     Чому говорили, що в містах зосередилася влада, багатство і свобода?

5.     Чому саме в місті виникло прислів’я «Час – це гроші»?

6.     Чому освіта в місті стає популярною?

7.     Яким чином допитливість допомагала городянам?

8.     Якими рисами характеру ви наділили б жителя середньовічного міста?

9.     А який він житель сучасного міста?

Учитель. Наступний пункт плану – «Усередині  міських мурів»

«Аналіз ілюстрацій»

Опрацюйте ілюстрації підручника на ст. 57-60 і складіть розповідь про аспекти життя людей усередині міських мурів.

 Словникова робота.

Ратуша – будинок, де засідала і вирішувала важливі справи  міська рада (магістрат).

Магістрат – міська рада.

Бюргери – повноправні громадяни міста в Німеччині.

Пополани – повноправні жителі міста в Італії.

Лазарети – міські лікарні.

Комуни – вільні від влади сеньйорів міста.

Патриціат – міська верхівка.

Плебс – прості жителі міста.

Бургомістр – голова міського управління в Німеччині.

Мер – голова міського управління в Англії та Франції.

«Фішки для допитливих»

Від ринкової площі в різні боки розбігалися вузькі криві вулиці.Землі в місті не вистачало, тому їх прокладали, керуючись правилом «не ширше довжини списа». Далеко не завжди на міській вулиці могли розминутися два візки. У Брюсселі навіть існувала вулиця одного пішохода. Будинки також ставили впритул один до одного – так, що верхні поверхи нависали над нижніми. Вулиці були вузькими, темними й брудними. Каналізації не існувало, сміття викидали просто на вулицю. У дощ вона перетворювалася на справжнє болото, і пішохід ризикував подолати її лише на ходулях.

         Наприкінці ХІІ ст. французький король Філіп ІІ Август знепритомнів від тих «пахощів», що через відчинене вікно донеслися до його паризького палацу. Після цього він наказав замостити дорогу. Імовірно, вона стала першою в Європі міською бруківкою. Систематичне брукування міст почалося лише із середини ХІІІ ст., однак аж до кінця Середньовіччя таких вулиць було мало. Ще в ХV ст. імператор Фрідріх ІІІ ледве не потонув у центрі міста разом  з конем. Зате в такій багнюці добре почувалися численні гуси, качки, свині, яких тримав кожен бюргер. Не дивно, що в середньовічних містах часто спалахували жахливі епідемії.

         У Середньовіччі в європейських містах вміст нічних горщиків виливали з вікна на вулицю. Туди ж летіли сміття та помиї. Аби уникнути неприємної купелі, городяни носили парасольки.

Бесіда за питаннями.

1.     Які проблеми існували в середньовічних містах?

2.     Як люди з ними боролись?

3.     Які проблеми існують в сучасних містах? Чи ефективно вони вирішуються?

Учитель. Наступна тема – «Ремесло і цехи».

Запрошуємо до слова історика-консультанта (випереджувальне завдання на тему «Ремесло і торгівля в середньовічному  місті»).

1.     Для чого майстри об’єднувалися у цехи?

2.     Що можна вважати перевагою цехової організації, а що – ні?

3.     Чому не всі підмайстри ставали майстрами?

Узагальнення і систематизація знань.

         Якщо прирівняти зміни у житті людини до швидкого руху автомобіля, то сучасне суспільство реагує на них із різною швидкістю.

Бізнес – 100 км/год;

Народ (погляди, норми поведінки) – 90 км/год;

Сім’я – 60 км/год;

Освіта – 10 км/год;

Закон – дуже повільно

- А які зміни відбувались із появою нових міст?

Робота в групах. «З перших вуст».

Учні отримують завдання приміряти на себе історичні ролі, скласти розповіді від різних людей.

Група 1. Селянин, що почав жити в місті і сподівається, що міське повітря зробить його вільним.

Група 2. Купець, що зібрався в ділову подорож

Група 3. Підмайстер цеху перукарів.

Група 4. Міняйл.

«Юридична консультація» (допоможіть розібратися в ситуації).

·        «Мій сусід втратив все і перетворився на жебрака. Він має право збирати милостиню?» ( Після спеціального дозволу міської влади).

·        «Мій зять хоче придбати будинок у місті. Що для цього потрібно?» (Гроші і всі міські права).

·        «Моїй дитині потрібно вирвати зуб, куди мені звернутися?» (У найближчу цирульню-перукарню).

·        «Сьогодні зранку в Лондоні я купила хлібину не повної ваги. Як покарають винного?» (Пекаря посадять у клітку і возитимуть у ній по місту на сміх людям).

·        «Мій чоловік – купець, вирушив у ділову подорож, але судно зазнало аварії. Що  буде з товаром?» (Товар переходить у власність володаря узбережжя).