Атестаційна творча робота

Атестаційна творча робота  на тему

«Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства шляхом застосування інноваційних технологій»

 слухача курсів підвищення кваліфікації Плецького В.О., вчителя історії та  правознавства Глодоської загальноосвітньої

                                  школи І-ІІІ ступенів

Необхідність формування громадянського суспільства в нашій державі висунула на чільне місце всього суспільного життя проблему виховання громадянина України.  Сучасна демократія вимагає від особи готовності і здатності до активної участі у справах суспільства й держави на основі глибокого усвідомлення своїх прав і обов’язків, себе як повноправного члена соціальної спільноти, громадянина своєї країни. Нинішні події обумовлюють соціальний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення. Життя підтверджує, що випускники шкіл не завжди здатні самостійно розв’язувати проблеми, переходити від одного виду діяльності до іншого, їм бракує творчої уяви, ініціативи, винахідливості. Такий стан справ вимагає якісно нового підходу до підготовки молоді до життя. Основна увага в школах повинна приділятися тому, щоб перетворити викладання навчальних предметів, зокрема суспільствознавчих дисциплін, на процес дослідження.

         Ефективне навчання потребує й певних методик, що допомагають здобути знання, а також розвинути соціальні та інтелектуальні навички, необхідні громадянам демократичного суспільства. Більш ефективним є підходи, спрямовані на те, щоб залучити учнів до активного, спільного, заснованого на критичному аналізі навчання. Психологи твердять і життя переконує, що найкращі результати у навчанні дають активні форми пізнання, коли знання здобуваються самостійно: в грі, практичній діяльності, у диспутах.  

         Основне завдання вивчення історії та правознавства в школі  - підготувати учнів до життя, навчити їх правильно діяти у реальних життєвих ситуаціях, виховувати обізнаних, розумних, людяних і активних громадян правової держави.

Тому п’ять років назад я обрав для себе проблему для опрацювання  «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства шляхом застосування інноваційних технологій».

Систему своєї роботи будую за  такими принципами:

-         активізація пізнавальної діяльності як засіб розвитку розумових здібностей учнів на уроках та в позакласний час;

-         розвиток соціально-історичного мислення;

-         формування  інтелектуальних умінь і навичок, самостійної навчально-дослідницької діяльності ;

-         активне введення учня в «історичне поле», перетворення його з пасивного об’єкта навчального процесу на активного учасника історичного пізнання і соціальної дії;

-         виховання в особистості рис патріота України.

В основу моєї діяльності покладено ідеї:

1. Навчання повинно бути цікавим, яскравим, емоційно-образним.

2. «Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, учень-смолоскип, який треба запалити». (Стародавня мудрість).

            Елементи інтерактивних технологій, які використовую  на уроках історії та правознавства  дозволяють  виконувати   відразу декілька завдань. По-перше, знання учнів поглиблюються, навчальний матеріал  легше сприймається.

          По-друге – використання самоосвітньої роботи учнів на уроках  допомагає розв’язати проблему, над якою працює вчитель – це організація самостійної навчально-пізнавальної роботи учнів як одного з основних видів їхньої діяльності в сучасній системі виховання  та відповідає завданням, які поставленні освітньою реформою (гуманізація навчання, використання різних форм самостійної роботи, застосування інтерактивних технологій, навчання в діалозі).

           По-третє, учні продовжують розвивати навички висловлювання своїх думок. Завдяки застосуванню прийомів інтерактивної методики: «Мозкового штурму», «Мікрофона», «акваріуму», роботи в парах, малих групах учні почуваються вільніше, поступово привчаються говорити, мислити, висловлювати свої думки.

            По-четверте, самостійна робота та використання елементів інтерактивної методики активізує пізнавальну діяльність учнів, вчить їх працювати з документами та іншими юридичними джерелами, розвиває у них навички роботи з діловою документацією.

            По-п’яте, використання такої методики під час проведення уроків знімає можливі психологічні бар’єри між учителем і учнями, а також є гарною нагодою для кожного проявити свої здібності, попрацювати в групі, незалежно від особистих стосунків.

            Розглянемо для прикладу варіант використання елементів інтерактивної методики на уроках правознавства.

             Так, при розгляді теми «Правопорушення і юридична відповідальність», використовуючи інтерактивний метод «Мікрофон», ставлю учням запитання:

   1. Що таке правомірна поведінка?

   2. Що таке правопорушення?

  Одночасно на дошці малюю опорну схему «Правопорядку притаманні вимоги». Коли учні висловлюють свої думки про правомірну поведінку, підводжу їх до визначення «правопорядок», а учні вписують необхідні вимоги до таблиці-схеми.

         Під час вивчення  теми  «Основи конституційного ладу України», актуалізуючи опорні знання учнів, пропоную провести гру  «Юридичний волейбол». У ході гри школярі класу об’єднуються у дві команди. Той, хто тримає м’яча, ставить запитання гравцеві команди суперників, який відповівши, отримує можливість поставити своє запитання.  Якщо гравець не знає відповіді, він пасує капітану команди. Коли ж і капітан не може відповісти команді зараховується гол. Учитель виконує роль судді, записуючи результати гри, які враховує, оцінюючи діяльність учнів під час уроку.

         Розкриваючи питання «Особливості форми правління України. Зміни до Конституції України» використовують метод «Акваріум».

         Об’єднуємо учнів у 4 групи, даю кожній завдання і необхідну інформацію. Разом з учнями  створюємо план роботи групи:

1.     Один учень з групи зачитує проблемне запитання.

2.     Група обговорює його.

3.     Приймається спільне рішення.

4.     На цю роботу відводиться 3-5 хвилин.

Учасники інших груп не втручаються в обговорення, яке відбувається ніби  за товстим склом «акваріума». Потім в «акваріумі» працюють інші групи по черзі. Робота кожної обговорюється класом.

         Завдання групи:

1.     Чи згодні ви з тим, що зміни, внесені до Конституції України в 2004 році, змінили форму правління в Україні з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську?

2.     Як ви вважаєте, чи сприяє коаліція депутатських фракцій більш організованій і  професійній роботі українського парламенту?

Розкриваючи питання припинення шлюбу та визнання його не дійсним використовую «Метод передбачення»,  проводячи роботу в групах. На дошці прикріпленні дати і слова на картках .

         Завдання учням:

Поясність, користуючись сімейним кодексом України  дати і слова на дошці.

І група  пояснює поняття «шлюб».

ІІ група – картку з написом «18».

ІІІ група  пояснює картку «17 років».

IV група –  «14 років».

         Однією з характерних інтерактивних технологій є дискусія,  яка  являється одним із засобів пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Дискусія – це широке публічне обговорення якогось суперечливого питання. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу з’ясувати власну позицію.

         Щоб провести дискусію з учнівським активом, проводжу навчання, під час якого вивчаються правила й вимоги до проведення дискусії, здійснюю підготовку ведучих, готую вступну, основну  та завершальну частину дискусії, а також визначаємо  правила культури ведення дискусії.

          Творчо підходити до сприйняття і засвоєння учнями історичної інформації, стимулювати їх пошуково-дослідницьку роботу дає змогу система пізнавальних завдань.

Використання пізнавальних завдань забезпечує:

- зростання поінформованості щодо різних історичних фактів, які визначають епоху;

- постійний розвиток уміння працювати з фактами, щоб скласти збалансовану і точну картину минулого;

- розвиток більш глибокого розуміння ключових проблем історії.

         Пізнавальні завдання – це певні навчальні умови, що вимагають від учня активізації всіх пізнавальних процесів – мислення, уяви, пам’яті, уваги тощо. Розв’язуючи завдання, учні набувають нові знання і вміння, навички самостійної роботи. Відбувається поступовий розвиток їх пізнавальних здібностей.

         Функції пізнавальних завдань різноманітні. Вони допомагають здобувати нові знання, творчо їх застосовувати, формувати досвід творчого мислення, узагальнювати матеріал. Застосовую їх у різних ланках навчального процесу:

- під час визначення навчальних цілей уроку;

- в ході вивчення нового матеріалу;

- для узагальнення та систематизації знань;

- як домашні завдання.

         Пізнавальні завдання використовую з перших хвилин уроку. В 5 класі на початку вивчення теми «Виникнення українського козацтва» даю учням завдання: пояснити (висловити власну думку), чому на Великому гербі України зображений козак, а перед вивченням теми «Україна часів гетьманування І.Мазепи» пропоную запитання: чому на національній валюті України зображений І. Мазепа? Діти на основі знань з початкової школи, користуючись пам’яткою для учнів, яку одержує кожен з них, доходять висновку про важливість вивчення даної теми.

         В 11 класі перед початком вивчення теми «Рух Опору та його течії в Україні» пропоную учням розглянути ситуацію: можливість конфлікту між бійцями українського руху Опору проти фашизму при святкуванні Дня Перемоги. Учні, спираючись на свої попередні знання ( кожен отримує відповідну пам’ятку), пригадують конфлікти, які існували між різними течіями руху Опору. Відзначають важливість їх розуміння та вироблення певної світоглядної позиції в цьому питанні.

          На  початковому етапі уроку застосування таких завдань стимулює розумову діяльність учнів, викликає зацікавленість проблематикою навчального матеріалу.

          Учні 6 класу на початку вивчення теми «Стародавня Греція» отримують завдання: порівняти, користуючись географічними й історичними картами, природу і розташування Греції та країн Стародавнього Сходу і зробити висновки.

          Щоб зацікавити десятикласників подіями Першої світової війни, розпочинаю вивчення теми з наступного завдання: «Розгляньте карту «Адміністративно-територіальний поділ українських земель напередодні Першої світової війни» і дайте відповідь на запитання: чому ця війна стане найбільшою трагедією саме для українського народу з-поміж воюючих держав? Відповідь учні шукатимуть самостійно в ході вивчення теми.

         Пізнавальні завдання використовую і для урізноманітнення домашньої роботи учнів. Вивчаючи тему «Київська Русь часів Володимира Великого», пропоную учням поміркувати, чому князь Володимир мав так багато прізвиськ: Великий, Святий, Красне Сонечко. А одинадцятикласників після вивчення теми «СРСР в часи перебудови» прошу розкрити відмінності у сприйнятті терміна «перебудова» партапаратом і простими громадянами СРСР. Учні закріплюють набуті на уроці знання, водночас творчо застосовуючи їх.

         Пізнавальні завдання сприяють формуванню в учнів власної оцінки історичних процесів, вчать користуватися різними видами інформаційних джерел.

Для досягнення бажаного результату на кожному конкретному уроці використовую різноманітні методичні прийоми розвитку пізнавальних мотивів, а саме:

-         створення  проблемної ситуації;

-         використання асоціацій;

-         створення  ситуації успіху;

-         аналіз уявних ситуацій;

-         випереджальні завдання.

Типи пізнавальних завдань

Всі пізнавальні завдання можна умовно поділити на образні, логічні, проблемні, оцінні.

Образні завдання допомагають учням відтворити історичне минуле в образах і оперувати ними. Образні завдання я використовую в тих випадках, коли виникає потреба відтворити історичне минуле, приміром, скласти історичний портрет видатного діяча тієї чи іншої епохи, описати, як ми уявляємо собі внутрішній вигляд ремісничої майстерні в середньовічному місті.

         Приклад образного завдання. Скласти історичний портрет видатного діяча за наведеними нижче фактами.

-         У молодості його звали Тимучин.

-         Був сином одного з вождів монгольських племен.

-         У 1206 році був проголошений каганом, або великим ханом.

-         Під час походів завоював Північний Китай, Східний Туркестан, держави Середньої Азії.

-         Був високого зросту, мав відмінне здоров'я, відзначався великою

хоробрістю і витримкою, у найскладніших обставинах не втрачав самовладання, мав талант красномовства, був гарним наїзником, чудово стріляв з лука і майстерно володів списом.

-         Був неписьменним, але державою керував на засадах взаємної згоди.

-         Перед смертю розділив свою імперію на три частини, які й роздав своїм  синам.

На першому етапі учні виконують ці завдання під керівництвом учителя. З набуттям відповідних знань вони роблять це самостійно.

         У кожному конкретному випадку загальні вимоги до образних завдань доповнюються більш конкретними, що випливають із доцільності, теми і форми завдання.

         Логічні завдання – це завдання, що активізують переважно абстрактно-логічне мислення учнів.

         Наприклад

         «Жодних справ, що стосуються до торгівлі й фабрик, не можна завести примусом, а дешевина народиться від великого числа продавців і від вільного множення товару».

·        Визначте, кому – Петрові І чи Катерині ІІ – належать ці слова. Свою

відповідь обґрунтуйте.

Виконуючи завдання, учні повинні встановити автора висловлювання і

обґрунтувати свою відповідь:

а) оперуючи економічними поняттями: монополія, єдиний ринок, конкуренція, підприємство та іншими;

б) наводячи конкретні факти, підтверджуючи відповідність висловлювання економічній політиці його автора;

в) порівнюючи економічну політику Петра І і Катерини ІІ;

 г) визначаючи наслідки економічної політики автора висловлення.

         Наступна сходинка пізнавальних завдань – проблемні завдання – особливий вид завдань, у процесі розв’язання яких учні набувають досвіду творчої діяльності, знаходять свій оригінальний спосіб, спираючись як на наявні знання й уміння, так і на інтуїцію.

Приклад

·        Обґрунтуйте наступне твердження:

  «Всім українським гетьманам другої половини ХVІІ ст. судилася передчасна фізична (І. Виговський, П. Тетеря) або політична (П. Дорошенко, І. Самойлович) смерть, бо…»

         (Тема «Правобережна та Лівобережна Україна в 60-80-х рр.. XVII ст.». Історія України.8 клас).

В 11 класі при вивченні теми  «Розгортання руху Опору та його течії в Україні» ставлю перед учнями наступне проблемне завдання «Частина українців вважає вояків УПА героями, інші  ворогами. А яка ваша думка?».

         Вагому роль у системі пізнавальних завдань відіграють оцінні завдання, які спонукають учнів висловлювати свої ціннісні судження, особистісне ставлення до досліджуваного.

         Учням буває непросто виконувати оцінні завдання. Для ефективнішого навчання серед них виділяю наступні.

         Завдання-прогнози спрямовані на уміння вибудовувати причинно-наслідкові зв’язки й аргументовано визначати кінцевий результат.

         Приклад

·        Складіть власний план виходу економіки України з кризи.

(Завдання державної атестації з історії України в 11 класі.)

Завдання-альтернативи вимагають здійснення аргументованого вибору.

Приклад

 - Чи можна вважати домовленості, укладені 23.08.1939 року у Москві і

4- 11.02.1945 року в Ялті, такими, що були спрямовані на облаштування миру в світі?

         (Тема «Друга світова війна». Всесвітня історія. 11 клас.)

Завдання-дискусії вимагають самостійного вироблення рішення на основі кількох думок.

         Приклад

·        Одним з останніх рішень гетьмана П.Скоропадського була згода на союз із небільшовицькою Росією. Воно й досі викликає різні оцінки істориків. Одні вважають це тактичним ходом гетьмана, спрямованим проти більшовиків, інші зрадою ідеї самостійності. А як гадаєте ви? Свою думку обґрунтуйте.

         (Тема «Директорія УНР». Історія України. 10 клас)

Завдання-протиріччя передбачають зіставлення нових знань зі старими.

Приклад

·        Поясніть, чому метрополії після Другої світової війни позбулися колоній,яких вони дуже часто довго й наполегливо добивалися в кровопролитних війнах.

         (Тема «Етапи деколонізації після Другої світової війни». Всесвітня історія. 11 клас)

         Завдання-міркування, завдання-фантазії. У процесі роботи над ними важливий не кінцевий результат, а процес творчої діяльності учня.

         Приклад

·        Уявіть, що Україна стала членом ЄС, і опишіть місце нашої держави в цій  організації. (Тема «Зовнішня політика незалежної України». Історія України. 11 клас.)

         Пізнавальні завдання допомагають раціонально використовувати час на уроці, забезпечують індивідуальний підхід до учнів, активізують інтелектуальну діяльність, а також розкривають навчальні можливості предмета.

З огляду на особливість розвивального навчання – активну дію та взаємодію учнів, на уроках історії та правознавства  творчо використовую  інноваційні  технології:  «Незакінчені речення», асоціативний кущ, «Дерево рішень», дискусію, дебати, «Коло ідей», де учні й учитель виступають рівноправними суб’єктами, де неможливе домінування одного учасника, однієї думки над іншими. Для цього я намагаюся створювати на уроках атмосферу доброзичливості, відкритості, успіху, творчості, навчити дітей вчитися і відчувати задоволення  від самого процесу навчання. Найбільш ефективним з цих методик є проведення ділових ігор, дискусій, аналіз нормативних актів, застосування «Мозкового штурму», роботи в парах і групах, індивідуальних і групових творчих справ, взаємного навчання. Це вчить молоду людину ефективно керувати своєю поведінкою, будувати відносини з іншими людьми й ефективно взаємодіяти з іншими державними органами та їх представниками.

Перевага активних методів навчання полягає у тому, що вони створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії у навчанні, сприяють формуванню в учнів умінь моделювати певні ситуації, спільно розв’язувати проблемні завдання, створювати проект, шукати і застосовувати необхідну інформацію. Так, з метою активізації пізнавальної діяльності на початку уроку використовую метод асоціацій. Широко використовую метод «Прес», який допомагає учням упорядкувати власні думки у чіткій і стислій формі, виробити аргументи або висловити власну думку з дискусійного питання.  

М. Бахтін писав: «Істина не народжується і не знаходиться в голові людини, вона народжується між людьми, які спільно шукають істину в процесі їх діалогічного спілкування». На уроках історії та правознавства використовую діалогічні методи навчання:

- метод евристичної бесіди;

- бесіду Сократа;

- дискусії;

- диспути;

- ділові ігри.

Досить важливим є метод емоційного стимулювання навчання, який я використовую в роботі. Полягає він у створенні в навчальному процесі ситуації зацікавленості, значну роль тут відіграє ефект здивування. Якщо на початку уроку після формулювання теми і завдань спитати учнів: «Чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку?», - а потім відповіді записати на дошці, щоб вони  були перед очима упродовж усього уроку, можна з упевненістю сказати, що емоційно простимульовано майже усіх. Під час уроку багато хто буде порівнювати очікування з дійсністю. Наприкінці уроку бажано проаналізувати висловлені на початку уроку очікування: чи виправдалися вони, а якщо ні, то чому. Використовую такий прийом підвищення ефективності уроку, як рецензування відповіді товариша.

Урок не дає можливості повністю розкрити творчі здібності учнів, а отже, необхідна додаткова позакласна та індивідуальна робота (адже будь-які творчі здібності індивідуальні за своєю природою). Відповідно до річного плану роботи щорічно проводжу декади предметів суспільствознавчих дисциплін.  В плані декади – інтелектуальні  історичні та правові  ігри, конкурси, змагання, виставки учнівських робіт, вечори, розгадування кросвордів, ребусів, тощо.

Інтерактивне навчання сприяє розширенню пізнавальних можливостей учнів, зокрема у здобутті, аналізі та застосуванні знань. За цих умов існує можливість здійснення процесу навчання  значною мірою самостійно, учні  активно спілкуються між собою, що, відповідно, сприяє розвиткові  їх комунікативних умінь та навичок.

         Коли задумуєшся над пройденими роками, на думку приходять слова «Життя – це не ті дні які пройшли, а ті, що запам’яталися». Я гордий своїми учнями, які стали справжніми спеціалістами в обраних сферах, особливо гордий тими з них, які продовжують мною справу: стали вчителями історії. Це Личко Віталій, Куценко Віталіна, Ященко Тетяна, Донець Лариса, Комлач Наталія, Остапенко Ярослав.

За пройдений період роботи маю успіхи, досягнення. Мої вихованці щороку беруть участь у районних олімпіадах, історичних та правознавчих конкурсах, творчо і активно працюють на уроках, вміють зіставляти, аналізувати, порівнювати історичні факти і події, висловлювати власні погляди, відстоювати свої точки зору. За останні 5 років маю  переможців  районної олімпіади з історії та провознавства.  

Якось Цицерон розмірковував: «Коли матимемо поганих кравців, не буде гарного одягу, якщо погані пекарі – їстимемо такий-сякий хліб, якщо матимемо поганих учителів, то не буде у нас майбутнього». Хоча від часу життя цього мудреця пройшло не одне століття, з його думкою не можна не погодитися: вчитель виконує не просто важливу суспільство значущу роботу, а відповідальну місію, що потребує великого вміння – побачити в кожному учневі неповторну людську особистість, допомогти їй сформуватися, вказати правильний шлях. Його покликання вимагає наполегливості, духовної рівноваги, постійного творчого горіння, бо справжній вчитель – не той, хто намагається повчати нас, а той, у кого ми вчимося. Тож визначив для себе своє педагогічне кредо

Все, що дріма – розбудити!

Не споглядати, а повноцінно жити!