Тези звіту на педраду

Творчий звіт учителя історії та правознавства Плецького В.О.

 з проблеми «Проблеми сучасного уроку в контексті компетентнісного підходу»

Шановні колеги!

Протягом періоду з 2010 по 2015 рік я працював над проблемою «Активізація  пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства шляхом застосування інноваційних технологій». За  пройдений період напрацьовано певний досвід роботи, яким я ділився на засіданні школи спілкування вчителів суспільно-гуманітарного циклу,  на засіданні педагогічної ради, провів на базі школи районний семінар учителів історії та правознавства, виступав з досвіду роботи на курсах підвищення кваліфікації в Кіровоградському ОІППО імені Василя Сухомлинського.

Результати своєї діяльності з проблеми узагальнив наступним чином:

1.     Описав досвід роботи з проблеми /Демонструю теку/.

2.     Оформив методичний буклет з досвіду роботи. /Показую/

3.     Узагальнив дидактичний матеріал із всесвітньої історії для 10 класу «Пізнавальні завдання для учнів на уроках історії».

4.     Підготував посібник «Ігрові технології на уроках всесвітньої  історії», у якому містяться уривки конспектів уроків з використанням цікавих завдань та ігрових моментів.  /Показую/

5.     Брав участь у Форумі педагогічних ідей «Урок», маю публікації конспектів уроків у журналі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід», які розміщені на сайті Освіта.ua  /Показую одержані сертифікати/.

6.     Створив електронне портфоліо /Демонструю відеоролик/.

7.     Створив власний блог.(Презентую блог/.

Новий етап у розвитку шкільної освіти пов’язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».

Тож у цьому навчальному році я розпочав роботу над новою проблемною темою «Проблеми сучасного уроку в контексті компетентнісного підходу» Далі виступ супроводжується презентацією/     Слайд 1.

Об’єкт мого дослідження є  методика проведення уроку історії в сучасній школі.

Предметом  дослідження: реалізація компетентнісного підходу.

Слайд 2. К.Конрад писав « Наша мета полягає не в тому, щоб зробити себе  необхідними  нашим дітям, а навпаки, у тому, щоб допомогти їм скоріше навчитись обходитись без нас».

 Слайд 3. Основною метою освіти сьогодення є підготувати компетентну  особистість, здатну знаходити правильне рішення  у конкретних навчальних, життєвих ситуаціях.                                                                                  

Тому учень повинен перерости вчителя, а вчитель – пишатись ним. Це головна умова, за якої освіта набуває розвивального характеру. Головна мета розвивального навчання – навчити учнів самостійно вчитись, вільно орієнтуватись у величезному потоці інформації, яку вони одержують, виділяти головне, логічно і послідовно викладати свої думки; працювати творчо, об’єктивно оцінювати свою роботу й роботу товаришів.

Відзначимо кілька особливостей ключових компетентностей, що формуються школою. По-перше, йдеться про здатність ефективно діяти не тільки в навчальній, а й в інших сферах діяльності. По-друге, йдеться про здатність діяти в ситуаціях, коли може виникнути необхідність у самостійному визначенні рішень задачі, уточненні її умов, пошуку способів вирішення, самостійної оцінки отриманих результатів. По-третє, мається на увазі рішення проблем, актуальних для школярів.

Під поняттям компетентнісний підхід розуміють спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетентностей особистості .

Слайд 4. Компетентнісний підхід на перше місце ставить не поінформованість учня, а вміння на основі набутих знань вирішувати проблеми, що виникають у різних ситуаціях.

 

Слайд  5.  Провідні ідеї моєї сучасної діяльності:

·        Сучасний урок – це основний механізм засвоєння школярами стандартів освіти та формування рівня, що перевищує ці стандарти.

·        Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.

У  підготовці до сучасного уроку історії виділяю три етапи. Слайд 6.

1. Діагностичний, що передбачає вивчення особливостей та інтересів учнів, їх рівня підготовки до уроку, аналіз навчального матеріалу.

2. Прогнозування, який включає вибір найбільш оптимальної стратегії навчання учнів і оцінку різних варіантів проведення уроків у контексті обраної стратегії.

3. Планування, що має на меті створення плану та програми управління навчальною діяльністю учнів.

Складання плану уроку передбачає три стадії:

-   вивчення мети;

-   розробку дидактичної  моделі процесу;

-   визначення структури уроку.

Логічним початком будь-якої діяльності є усвідомлення мети. Мета навчання виступає нині як формування життєвої компетентності учнів. Важливою методичною проблемою є організація  на уроці активної участі школярів. Вона не повинна забирати багато часу, тому учнів стараюся залучати до навчально-пізнавальної діяльності з першої хвилини уроку. Для цього початок уроку прагну робити динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості, діловитості.

Слайд 7. Система компетентностей.

Слайд 8. Ключові предметної історичної компетенції.

Спеціальні компетенції для предмету «Історія»

1. Хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі:

- розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу;

- співвідносити історичні події, явища з періодами, орієнтуватися в науковій періодизації історії;

- використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.

2. Просторова – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі:

- співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами;

- користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, процесів вітчизняної та всесвітньої історії, основні тенденції розвитку міжнародних відносин;

- характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості.

3. Інформаційна – передбачає вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації:

- користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;

- систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, різні типи планів;

- самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел;

- виявляти різні точки зору, визнавати і сприймати таку різноманітність;

- критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.

3. Мовленнєва – передбачає вміння учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії:

- реконструювати образи минулого у словесній формі у вигляді опису, оповідання, образної характеристики;

- викладати історичні поняття, зв’язки і тенденції історичного розвитку застосовуючи пояснення, доведення, міркування, узагальнюючу характеристику.

4. Логічна – передбачає вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів:

- визначати теоретичні поняття та застосовувати їх для пояснення історичних явищ і процесів;

- аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг фактів, простежуючи зв’язки і тенденції історичного процесу;

- визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій;

- визначати роль людського фактору в історії, розкривати внутрішні мотиви та зовнішні чинники діяльності історичних осіб.

5. Аксіологічна – передбачає вміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку:

- порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії;

- виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку;

- оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.

Слайд 9. Суть компетентнісного уроку.

Ø Пріоритетність мотиваційного забезпечення навчального процесу на уроці.

Ø Урізноманітнення джерел інформації і засобів навчання щодо підготовки й проведення уроку.

Ø Технологічність навчання як інструмент суб’єктності і полісуб’єктності уроку.

Ø Збагачення діяльнісного компонента уроку різними видами навчальної взаємодії: групова робота, включення інтерактивних методів і прийомів, розгортання діалогів та полілогів, виконання творчих та евристичних завдань .

Ø Акцентування в контрольно-оцінювальній складовій уроку на особистій відповідальності учня за якість своєї роботи.

Ø Сприятливе психодидактичне, гігієнічне  середовище уроку.

Слайд 10. Вимоги до реалізації компетентнісного підходу на уроці історії

Орієнтуючись на реалізацію компетентнісного підходу до навчання на уроці дотримуюсь наступних вимог:

·        чітко визначаю цілі та завдання уроку;

·        визначаю тип уроку, органічно пов’язую всі частини уроку;

·        обов’язково підтримую зв’язок уроку з попереднім уроком і заклада. перспективу на наступний урок;

·        вибираю оптимальні, виходячи із цілей і завдань уроку, методи вивчення і закріплення нового матеріалу;

·        прагну дати оптимальне домашнє завдання (форма, обсяг, запис у щоденнику, облік індивідуальних особливостей і т. д.).

Вимоги до підготовки та організації уроку припускають:

·        підготовку та використання демонстраційного і роздавального матеріалу;

·        можливість для учнів одержувати частину завдань самостійно під керівництвом педагога;

·        використовувати контроль і самоконтроль учнів у процесі виконання навчальних завдань; перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;

·        при підготовці виділити складні моменти нової теми, продумати методику їхнього пояснення.

Вимоги до змісту уроку і процесу навчання включають:

·        урок повинен сприяти розвитку пізнавальних процесів в учнів (сприйняттю, пам’яті, уваги, мислення, мовлення);

·        формувати якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, ініціативність і т. д.);

·        урок повинен сприяти мотиву позитивного відношення учнів до навчання.

Вимоги до техніки проведення уроку припускають:

·          певний ритм і темп уроку оптимальний для учнів класу;

·          сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна доброзичливість, готовність учителя прийти па допомогу учневі і т. д.);

·          взаємне співробітництво вчителя й учнів, педагогічний такт;

·          використання різних видів діяльності учнів,  підтримувати інтерес до уроку.

Підготувати і провести такий урок нелегко, Потрібно відповідально ставитися до своїх обов’язків, але найбільше – вийти на сучасний рівень педагогічного мислення. Реалізація прагнення провести завтрашній урок краще за сьогоднішній розпочинається з його підготовки. Учитель має володіти добре розвиненими навичками моделювання, проектування, конструювання  уроку.

Висновки

Розуміння особливостей структури компетентності та усвідомлення специфіки її компонентів надає можливість зробити певні висновки:

Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації зумовлюють потребу у членах суспільства – фахівцях, які здатні оперативно адаптуватись, навчатись протягом життя, неперервно розвиватись компетентнісний підхід до навчання стає освітянською реалією. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти виступає практичне формування компетентності учнів. Визначення шляхів і механізмів цього формування ґрунтується, на наш погляд, на проекції ідей компетентнісного підходу на структуру, закономірності та реалії педагогічного процесу.

Слайд 11. Всьому,  що необхідно знати, навчити не можна, вчитель може зробити тільки одне — вказати дорогу.
                       Річард Олдінгтон

Конспект уроку з історії України у 8 класі на тему «Політичне життя України у 1656-1657 роках»

Конспект уроку з історії України у 8 класі на тему: «Політичне життя України у 1656-1657 роках»

Мета. Розкрити особливості і напрямки зовнішньої політики в 1656-1657 рр. у Європі; пояснити, як і чому відбулася зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького; охарактеризувати дії українського війська в Польщі в 1657 р.; формувати в учнів історичне мислення, уміння самостійно розкривати можливі альтернативи історичних подій; на прикладі Богдана Хмельницького сприяти розумінню учнями, історичної значимості життєвої позиції людини, важливості прийняття відповідальних рішень, що впливають і на долю людини, і на долю України; формувати уявлення про загальнолюдські цінності та виховувати любов до історичної минувшини українського народу.

Основні поняття:  «Віленське перемир’я».

Тип уроку: комбінований

Обладнання: історична карта, картки з документами, підручник О.В. Гісем, О.О. Мартинюк Історія України 8 клас; електронна презентація.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

П. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Учитель. Пропоную визначити історичну особу за наведеними фактами.

     Народився у сім'ї чигиринського підстарости. Здобувши домашню освіту, надалі навчався в парафіяльній школі, а з 1608 у Львівському єзуїтському колегіумі. Володів латиною, турецькою, польською та ще кількома слов'янськими мовами. У 1620 р. в битві під Цецорою разом із своїм батьком потрапив в полон до турків.

      Під його керівництвом українські війська здобули перемогу над поляками під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Зборовом, Батогом. За його безпосередньої участі в Україні сформувалася держава Гетьманщина, або Військо Запорозьке Низове.

     Виходячи зі стратегічних міркувань, підписав у Переяславі угоду з Московською державою.

-        Хто ця історична особа?

-        Яка історична подія пов'язана з Богданом Хмельницьким?

-        Так, це Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої у середині ХУП століття. Ви вже знаєте причини цієї війни, хід основних воєнних дій, умови договорів, заключених у ході її розвитку. 

     Давайте пригадаємо основні факти цієї події за допомогою дидактичної гри «Вірю - не вірю». 

I.       Національно-визвольна війна почалася у 1648 році.

2.      Її очолив Байда Вишневецький.

3.      Першим союзником Б.Хмельницького у цій війні був кримський хан.

4.      Перша переможна битва козацьких військ над поляками відбулася під Корсунем.

5.      В ході Національно-визвольної війни Хмельницькому так і не вдалося утворити козацьку державу.

6.      Московська держава тривалий час у відносинах з Військом Запорізьким займала вичікувальну позицію.

7.      З метою лишити Річ Посполиту союзника, козацькі війська здійснили 4 молдавські походи.

8.      Головним завданням зовнішньої політики Української держави було успішне завершення війни з Річчю Посполитою та об'єднання всіх етнічних українських земель.

9.      Свої надії про успішне завершення війни Богдан Хмельницький покладав на військово-політичний союз з Московською державою.

10.    Цей союз увійшов в історію під назвою Білоцерківський.

11.    Переяславська угода була підписана у 1654 р.

12.    Документ, в якому було викладено умови Переяславської угоди, називається Березневі статті.

III.    Мотивація навчальної діяльності.

     З ім'ям Богдана Хмельницького пов'язана героїчна сторінка історії нашої держави. Хочу сказати словами істориків, авторів підручника: «Він був єдиним у Вітчизняній історії загальнонаціональним лідером, який зміг підняти весь народ на боротьбу за незалежність. Життєвий шлях Богдана Хмельницького був тісно переплетений із долями багатьох тисяч українців, сповнений блискучими перемогами, глибокими роздумами і важкими рішеннями, особистими втратами і здобутками». Дійсно, у ході війни гетьман втратив сина Тимоша, на якого покладав великі надії у розбудові свого дітища — Гетьманщини. Останні роки гетьманування Б. Хмельницького 1656—1657 рр. також були дуже непростими. Через складну політичну ситуацію, яка склалася на той час, перед Б. Хмельницьким знову постане питання вибору, від якого залежатиме доля українського народу. Гетьман змінить свою зовнішньополітичну лінію. І ми з вами маємо з'ясувати, як саме і що було цьому причиною. Та спробуємо спрогнозувати інші варіанти розвитку подій.

ІV. Оголошення теми уроку. 

Слайд 1.

Тема нашого уроку ««Політичне життя України у 1656-1657 роках». Запишіть її у зошити.

Слайд 2. Завдання уроку: 

* визначити причини зміни зовнішньополітичної орієнтації Богдана Хмельницького;

* познайомитися з діями українського війська у Польщі у 1657р.;

*  визначити  становище України після смерті Богдана Хмельницького; 

*  дати оцінку  Хмельницькому як людині, політику й полководцю.

Слайд 3. 

Сьогодні на уроці ми розглянемо проблемне питання «Яка роль Богдана Хмельницького в історії українського народу?»

Слайд 4.

На уроці працюватиме за планом:

1. Зовнішня політика Богдана Хмельницького в 1656 – 1657 рр.

2.  Похід українського війська до Галичини та Польщі  в 1656 – 1657 рр.

3.  Становище в Гетьманщині після смерті Богдана Хмельницького.

4. Богдан Хмельницький – політик і дипломат.

V.    СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Слово вчителя.

     Наприкінці 1655 – у першій половині 1656 років Богдан Хмельницький провадив надзвичайно активу дипломатичну діяльність: обмінювався посольствами зі шведським та польським королями, кримським ханом, молдовським господарем і трансільванським князем. Уряд царя Олексія Михайловича, наляканий воєнними успіхами шведських військ у Польші, розпочав активну підготовку до війни проти Швеції. Це спричинило до підписання нової угоди між Росією і Польщею. 

2. Презентація міні-проекту «Віленське перемир’я», підготовленого ученицею Слободенюк Вікторією.

3. Робота з історичними джерелами. Самостійна робота.

Слово вчителя. Богдан Хмельницький вимушений був шукати інших союзників. Хто ж були союзниками України?

На це питання пропоную відповісти, опрацювавши джерела на ст.162-163 підручника. 

4. Робота зі схемою. На дошці - намальований трикутник. (Міжпредметні зв'язки).

- У якому ж напрямку розвивалася зовнішня політика гетьманського уряду у 1656-1657 роках?

Слайд 5.

Рисунок 1

Скажіть, яка геометрична фігура зображена на дошці? А які асоціації у вас виникають із Бермудським трикутником? (Бездна, яка втягує, проблеми, негаразди).

-                      Які відносини були у Гетьманщини із цими країнами?

Тепер ми розглянемо такий трикутник міжнародних відносин, який і став причиною складного політичного життя в Україні 1656—1657 рр. У цій ситуації Богдану Хмельницькому доведеться шукати виходу. 

(Пояснення супроводжується роботою з історичною картою та атласами)

Гетьманщина ~ Московія (Переяславська угода, спільні дії проти Речі Посполитої).

Гетьманщина — Річ Посполита (Національно-визвольна війна, проблеми із Кримським ханством, яке. із зрадливого союзника після Переяславської угоди перетворилося на небезпечного ворога).

Гетьманщина — Швеція (дипломатичні відносини, позитивне ставлення до боротьби українців проти Речі Посполитої, бо зацікавлені в ослабленні останньої як одної з найбільших католицьких країн).

5. Бесіда з учнями.

1. Що поєднувало інтереси гетьманщини Швеції?

2. Чи готова була Швеція взаємно допомогти українській стороні?

Про готовність Швеції та Трансільванії допомогти Україні  свідчать такі факти. Слайд 6.

?       Віленське перемир”я Б.Хмельницький сприйняв як порушення російським царем договору 1654 року.

?       Пошук гетьманом нових союзників.

?      08.10.1656р. – угода між Україною та Трансільванією про військовий союз проти Речі Посполитої.

?      Встановлення дипломатичних відносин зі Швецією.

?      У червні 1657 р. шведський король Карл Х погодився передати гетьману українські землі, які були у складі Речі Посполитої.

Висновок. Давайте підсумуємо результати розгляду першого питання.  То хто ж був союзниками України?

6. Похід українського війська в Галиччину та Польшу.

- Розповідь вчителя. 

Слайд 7. Дайте відповіді на запитання: 

-  Яка причина походу Антона Ждановича в Галичину і Польщу?

-     Яких успіхів досягло об’єднане українсько – трансільванське військо?

       -    Чи вдалося остаточно вирішити  питання незалежності українських земель через новий союз?

- Зробимо висновок: до чого привів похід українського війська у Галиччину? Слайд 8.

Слайд 9.

7. Самостійна робота учнів з підручником. Становище гетьманщини після смерті Богдана Хмельницького.

Учитель. Переходимо до розгляду наступного питання «Становище гетьманщини після смерті Богдана Хмельницького?». Щоб знайти відповідь на запитання пропоную вам самостійно опрацювати   матеріал підручника на ст. 167-168 за варіантами:

І в. Дати відповідь на запитання  «Яким було становище гетьманщини після смерті Богдана Хмельницького?» трьома реченнями,  які найточніше передадуть зміст запитання.

ІІ в. Яким було внутрішнє становище України?

ІІІ в. Яким було зовнішнє становище України після смерті Богдана Хмельницького?

8.  Як історики оцінюють діяльність Богдана Хмельницького. Самостійна робота учнів з підручником ст. 165-167.

- Слайд 10.

   І в.   Охарактеризуйте Б. Хмельницького як політика.

   ІІ в.  Дайте характеристику Богдану Хмельницькому як  полководцю.

   ІІІ в.  Богдан Хмельницький – дипломат.

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛУ.

1. Дискусія.

Слайд 11.

Учитель. 

Оцінюючи особу Хмельницького, історики дотримуються різних поглядів:

1. Пантелеймон Куліш писав, що він «наш цвітучий край обернув у пустиню, засипану попелом і засіяну кістками наших предків. Він надовго зупинив успіхи культури в нашій північній Слов’янщині».

2. Микола Костомаров вважав, що Хмельницький пішов «кривим шляхом, став зрадником і кривоприсяжником».

3. Володимир Антонович зазначав, що «він зробив на користь України усе, що в умовах його часу й культури може зробити людина талановита, щиро віддана інтересам народу, з крайнім напруженням духовних та інтелектуальних сил».

4. Михайло Грушевський писав, що «як провідник, двигач і насильник мас він показав себе дуже яскраво, але політиком був невеликим. І поскільки керував політикою своєї козацької держави, виходила вона не дуже мудро».

Зробіть свій висновок щодо діяльності Богдана Хмельницького.

Обґрунтуйте його.

2. Бліц-опитування.

- Покажіть країни, що підписали Віленське перемир’я.

- Назвіть країну пороти якої була спрямована ця угода.

- Назвіть і покажіть на карті країни, з якими у листопаді 1656 року Хмельницький уклав воєнний союз.

- Де тривали військові дії протягом  першої половини 1657 року?

- У чому, на ваш погляд, полягало основне завдання діяльності Б. Хмельницького ?

3. Розгляд проблемного питання.

- Яка роль Богдана Хмельницького в історії українського народу? Слайд 12

VІІ. Домашнє завдання. Слайд 13.

    Опрацювати параграф 22 підручника

    Завдання 1-3  на стор. 168. (на І-ІІ рівень), завдання 4-6 (на ІІІ-ІV рівень).

VІІІ. Оцінювання та аналіз роботи учнів.

- Чи вирішили ми поставлені на початку уроку завдання?

- Які форми роботи вам сподобалися?

- Кого можна назвати «зіркою» уроку?

- Продовжіть розпочате речення. Слайд 14.

                    - Я зрозумів (зрозуміла), що …

                    - Я дізнався (дізналася), що …

                    - Мене зацікавило …

-        Які відносини між:

A)     Московія — Швеція (У травні 1656 р. Московія вступає у війну із Швецію за прибалтійські землі).

Б)      Швеція — Річ Посполита (Ян Казимир не має наслідника престолу, а тому на нього претендує Швеція, також спірним є Балтійське узбережжя).

B)      Московія - Річ Посполита (Московія допомагає Гетьманщині у війні із Річчю Посполитою, але теж бажає посісти польський престол).

-        Які є точки поєднання в інтересах цих країн? (обговорення)

-        Так, і першими на зближення підуть Московія та Річ Посполита.

24 жовтня 1656 року ці країни підпишуть Віленське перемир'я.

2. Робота з підручником. Ст. 130-131 - виписати умови Віленського перемир'я.

Обговорення умов договору. Фронтальна бесіда:

На вашу думку, чи було Віленське перемир'я порушенням українсько-московського договору?

До чого могла спонукати така ситуація Богдана Хмельницького?

Які країни стали потенційними союзниками Гетьманщини?

1 Висновок: Москва ставала союзницею Речі Посполитої. Це означало, що військовий союз України з Москвою, спрямований проти Польщі, втрачав будь-яке значення. Ця угода руйнувала державні плани гетьмана і послужила поштовхом до зміни Богданом Хмельницьким зовнішньополітичних орієнтирів та пошуку нових союзників.

Робота з підручником. Умови Рандотського договору.

Що поєднувало інтереси Гетьманщини, Швеції і Трансільванії?

Чи готові були Швеція і Трансільванія взаємно допомогти українській стороні?

4. Розповідь вчителя про дії українського війська в Польщі 1657 року.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛУ.

Сучасники, вражені масштабами політичної, військової та дипломатичної діяльності Б. Хмельницького, часто зрівнювали його з жорстоким вождем гунів Аттілою, прославленим карфагенським полководцем Ганнібалом, грізним Тамерланом, італійським політичним мислителем Макіавеллі. А сучасний польський історик З. Вуйцик зарахував його до найвизначніших дипломатів всесвітньої історії.

Метод «Мікрофон»: висловіть власні думки щодо наведених точок зору про діяльність Богдана Хмельницького, використовуючи матеріал уроку.

VI. ОЦІНЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ РОБОТИ УЧНІВ.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Конспект уроку з історії України в 9 класі

Конспект уроку з історії України в 9 класі.

Тема. Аграрні відносини  в Наддніпрянщині в пореформений період.

Мета уроку: з’ясувати особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві України в ІІ половині XІX століття;

-         довести, що колоніальний статус українських земель перешкоджав розвитку капіталістичних відносин у сільському господарстві;

-         формувати вміння встановлювати причино-наслідкові зв’язки в соціально-економічному розвитку країни;

-         виховувати повагу до народу як основного творця матеріальних благ.

Основні терміни і поняття: соціальна структура суспільства, ринкові відносини, розшарування селянства, аграрне перенаселення.

Обладнання:  підручник, карта «Україна в  другій половині XІX ст.», скринька із запитаннями, репродукції картин, ілюстрації.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Бліц-турнір».

1.  Коли було скасовано кріпосне право в Росії?

2. Термін служби після військової реформи  становив …

3. Назвіть реформу 60-70-х років  XІX ст., яку вважають найбільш демократичною?

4. Закінчіть речення «У липні 1864 року згідно з «Положенням про початкові народні училища» запроваджувалася…

5. Земельні ділянки, які одержали від панів селяни після реформи, називалися «відрізки». Так чи ні?

«Термінологічна розминка».

1.     Тимчасовозобов’язані.

2.     Відрізки.

3.     Земство.

4.     Міська дума.

Підготовче повторення – «інтелектуальна хвиля».

1.     Які наслідки для розвитку економіки України мало скасування кріпосного права?

2.     Назвіть основні положення аграрної реформи.

3.     Чим ви поясните нерівномірність розвитку окремих галузей сільського господарства Наддніпрянської України.

4.     За яких умов звільнялися українські селяни від кріпацтва?

5.     Чи згодні ви з оцінкою реформи 1861 року як «Великої». Відповідь обґрунтуйте.

6.     Чи можна реформу 1861 року віднести до модернізаційних процесів в Російській імперії? Чому?

Підсумок:  скасування кріпосного права відкрило шлях для переходу від феодалізму до капіталізму. Надана селянам свобода сприяла розширенню ринку вільнонайманої праці, формуванню нових соціальних груп – найманих робітників і буржуазії.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План.

1.     Застосування техніки в сільському господарстві.

2.     Соціальне розшарування селянства.

3.     Поширення вільнонайманої праці.

4.     Аграрне перенаселення і переселенський рух.

1.Розповідь вчителя про застосування техніки в сільському господарстві.

Виступ учениці з повідомленням.

Перегляд відеосюжету «Капіталізація  сільського господарства».

 Вправа «Аудіювання».

Бесіда за запитаннями:

1.     Чому сприяв бурхливий розвиток сільськогосподарського машинобудування?

2.     Який характер мало застосування машин у сільському господарстві?

3.     Для кого був вигідним розвиток техніки в с/г?

2. Соціальне розшарування селянства.

Вправа «Асоціативний кущ».

Давайте визначимо причини і наслідки соціального розшарування селянства.

Робота над репродукцією картини в підручнику на стор. 189

3. Поширення вільнонайманої праці.

Проблемне завдання.

І в.  Доведіть, що розвиток ринкових відносин у сільському господарстві сприяв поширенню вільнонайманої праці:

а) у географічному відношенні?

б) у появі нових робітничих спеціальностей;

 в) які професії потрібні в районах, що спеціалізуються на виробництві цукру?

ІІ в. Чим було зумовлене і про що свідчило  широке застосування найманої праці в сільському господарстві?

ІІІ  в. На карті стор. 188 вказати райони селянських відходів в Україні.

Поясніть чому   саме з цих районів відходили селяни.

Висновок: розвиток ринкових відносин у с/г збільшував попит на вільнонайману працю. Найбільше вільнонайманих робітників було у Катеринославській, Таврійській і Херсонській губерніях.

4. Аграрне перенаселення і переселенський рух в Україні.

Перегляд презентації, підготовленої ученицею.

Бесіда за запитаннями:

1.     Чому в останні десятиліття ХІХ ст. на Україні залишалося безліч вільних робочих рук?

2.     Як ви зрозуміли поняття «аграрне перенаселення»?

3.     Що зумовило виникнення переселенського руху в Україні?

4.     Покажіть на карті основні напрямки переселенських рухів.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

1.     Заповнення  таблиці «Модернізаційні процеси в Україні».

Розподіліть наведені твердження на дві колонки «Позитивні ознаки – А, «Негативні ознаки» - Б.

2.     Гра «Чарівна скринька».

-         Назвіть види техніки, яка застосовувалась в сільському господарстві в пореформений період.

-         Що означає соціальне розшарування?

-         Які соціальні стани селянства утворилися в пореформений період?

-         Назвіть ринки вільнонайманих робітників.

-         Що таке демографічний вибух?

-         В чому полягала історична драма України?

V. Підсумок уроку.

Продовжіть речення.

-         Я дізнався …

-         Я навчився ….

-         Я зрозумів …

-         Діти, хто вас сьогодні здивував?

VІ. Домашнє завдання.

-         Опрацювати параграф 20 (ст.187-193).