Конспект уроку з історії України в 9 класі

Конспект уроку з історії України в 9 класі.

Тема. Аграрні відносини  в Наддніпрянщині в пореформений період.

Мета уроку: з’ясувати особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві України в ІІ половині XІX століття;

-         довести, що колоніальний статус українських земель перешкоджав розвитку капіталістичних відносин у сільському господарстві;

-         формувати вміння встановлювати причино-наслідкові зв’язки в соціально-економічному розвитку країни;

-         виховувати повагу до народу як основного творця матеріальних благ.

Основні терміни і поняття: соціальна структура суспільства, ринкові відносини, розшарування селянства, аграрне перенаселення.

Обладнання:  підручник, карта «Україна в  другій половині XІX ст.», скринька із запитаннями, репродукції картин, ілюстрації.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Бліц-турнір».

1.  Коли було скасовано кріпосне право в Росії?

2. Термін служби після військової реформи  становив …

3. Назвіть реформу 60-70-х років  XІX ст., яку вважають найбільш демократичною?

4. Закінчіть речення «У липні 1864 року згідно з «Положенням про початкові народні училища» запроваджувалася…

5. Земельні ділянки, які одержали від панів селяни після реформи, називалися «відрізки». Так чи ні?

«Термінологічна розминка».

1.     Тимчасовозобов’язані.

2.     Відрізки.

3.     Земство.

4.     Міська дума.

Підготовче повторення – «інтелектуальна хвиля».

1.     Які наслідки для розвитку економіки України мало скасування кріпосного права?

2.     Назвіть основні положення аграрної реформи.

3.     Чим ви поясните нерівномірність розвитку окремих галузей сільського господарства Наддніпрянської України.

4.     За яких умов звільнялися українські селяни від кріпацтва?

5.     Чи згодні ви з оцінкою реформи 1861 року як «Великої». Відповідь обґрунтуйте.

6.     Чи можна реформу 1861 року віднести до модернізаційних процесів в Російській імперії? Чому?

Підсумок:  скасування кріпосного права відкрило шлях для переходу від феодалізму до капіталізму. Надана селянам свобода сприяла розширенню ринку вільнонайманої праці, формуванню нових соціальних груп – найманих робітників і буржуазії.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План.

1.     Застосування техніки в сільському господарстві.

2.     Соціальне розшарування селянства.

3.     Поширення вільнонайманої праці.

4.     Аграрне перенаселення і переселенський рух.

1.Розповідь вчителя про застосування техніки в сільському господарстві.

Виступ учениці з повідомленням.

Перегляд відеосюжету «Капіталізація  сільського господарства».

 Вправа «Аудіювання».

Бесіда за запитаннями:

1.     Чому сприяв бурхливий розвиток сільськогосподарського машинобудування?

2.     Який характер мало застосування машин у сільському господарстві?

3.     Для кого був вигідним розвиток техніки в с/г?

2. Соціальне розшарування селянства.

Вправа «Асоціативний кущ».

Давайте визначимо причини і наслідки соціального розшарування селянства.

Робота над репродукцією картини в підручнику на стор. 189

3. Поширення вільнонайманої праці.

Проблемне завдання.

І в.  Доведіть, що розвиток ринкових відносин у сільському господарстві сприяв поширенню вільнонайманої праці:

а) у географічному відношенні?

б) у появі нових робітничих спеціальностей;

 в) які професії потрібні в районах, що спеціалізуються на виробництві цукру?

ІІ в. Чим було зумовлене і про що свідчило  широке застосування найманої праці в сільському господарстві?

ІІІ  в. На карті стор. 188 вказати райони селянських відходів в Україні.

Поясніть чому   саме з цих районів відходили селяни.

Висновок: розвиток ринкових відносин у с/г збільшував попит на вільнонайману працю. Найбільше вільнонайманих робітників було у Катеринославській, Таврійській і Херсонській губерніях.

4. Аграрне перенаселення і переселенський рух в Україні.

Перегляд презентації, підготовленої ученицею.

Бесіда за запитаннями:

1.     Чому в останні десятиліття ХІХ ст. на Україні залишалося безліч вільних робочих рук?

2.     Як ви зрозуміли поняття «аграрне перенаселення»?

3.     Що зумовило виникнення переселенського руху в Україні?

4.     Покажіть на карті основні напрямки переселенських рухів.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

1.     Заповнення  таблиці «Модернізаційні процеси в Україні».

Розподіліть наведені твердження на дві колонки «Позитивні ознаки – А, «Негативні ознаки» - Б.

2.     Гра «Чарівна скринька».

-         Назвіть види техніки, яка застосовувалась в сільському господарстві в пореформений період.

-         Що означає соціальне розшарування?

-         Які соціальні стани селянства утворилися в пореформений період?

-         Назвіть ринки вільнонайманих робітників.

-         Що таке демографічний вибух?

-         В чому полягала історична драма України?

V. Підсумок уроку.

Продовжіть речення.

-         Я дізнався …

-         Я навчився ….

-         Я зрозумів …

-         Діти, хто вас сьогодні здивував?

VІ. Домашнє завдання.

-         Опрацювати параграф 20 (ст.187-193).

Презентація Плецького В.О.

З досвіду роботи

КОНСПЕКТ уроку історії України в 5 класі

КОНСПЕКТ

уроку історії України в 5 класі    на тему:

«Яку роль в історії відігравали палаци.  Бахчисарайський та Маріїнський палаци»

( Підручник  - В.С. Власов. «Історія України (Вступ до історії)»

Навчальні  програми для загальноосвітніх навчальних закладів.

5-9           класи. Історія України. Всесвітня історія

Видавничий дім «Освіта». Київ.  2013)

Учитель історії

 Глодоської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області

Плецький Владислав Олексійович ( вища категорія, старший учитель)

    Тема. Яку роль в історії відігравали палаци.  Бахчисарайський та Маріїнський палаци.

Мета: визначити яку роль відігравали палаци; пояснити зміст понять  «палац», «архітектура», «мечеть», «мінарет»;  з’ясувати історію заснування Бахчисарайського та Маріїнського палаців та чому їх вважають визначними пам’ятками історії;

удосконалювати вміння працювати з текстом підручника, навчати самостійно здобувати знання, користуючись матеріалом підручника та додатковою літературою, а також Інтернет-джерелами; розвивати ораторські здібності та творчі уміння; виховувати інтерес до вивчення історії, розуміння важливості збереження стародавніх фортець і палаців.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: уявна екскурсія.

Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, ілюстрації.

Основні поняття: палац, архітектура, мечеть, мінарет.

Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «палац», «архітектура», «мечеть», «мінарет»; розповідати на основі матеріалу підручника та додаткової літератури про історію заснування  Бахчисарайського та Маріїнського палаців, установлювати хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток, показувати на карті місце розташування цих пам’яток.

Історія – це жива пам'ять навколо нас

І. Організаційний етап. Психоформула. Слайд 1.

-       Діти, який у вас настрій? Передайте його виразом обличчя. Усміхніться один до одного, поділіться гарним настроєм з товаришем. За виразом обличчя я бачу, що все гаразд. Тож бажаю, щоб такий настрій у вас був до кінця уроку.

IІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Учитель. Яку тему ми вивчали на минулому уроці?

Зверніть увагу на вислів Миколи Гоголя «Архітектура – також літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні і легенди». Слайд 2. Про що вам говорять ці слова?

1.     Дайте відповіді на запитання. Слайд 3.

-   Що таке архітектура?

-  Які будувалися споруди у Середньовіччі?

-  Що таке замок?

-  Що таке фортеця?

-  Чим замок відрізнявся від фортеці?

-  З якою метою будували замки і фортеці?

- Яка фортеця була побудована в Кіровограді у ХVІІІ столітті?

2.     Вправа «Так чи ні». Слайд 4.

Учитель. Пропоную вам вправу «Так чи ні».  Я  називаю твердження, якщо воно вірне виговорите «так», якщо не вірне – «ні».

-  Фортеця Судак була побудована в Криму.

-  Генуезьку фортецю побудували греки.

-  Генуезька фортеця була збудована в ХІІ столітті.

-  Кам’янець-Подільська фортеця була найнеприступнішою спорудою України.

-  Кам’янець-Подільська фортеця була побудована поблизу річки Збруч.

-  Кам’янець-Подільська фортеця не була з’єднана з містом Кам’янець.

3.     У фортеці було 11 башт.

IІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Сьогодні ми з вами продовжимо захопливу  подорож мальовничими куточками нашої України.

Наша Батьківщина має прадавню історію. Відійшла  в минуле епоха Середньовіччя і тільки пам’ятки архітектури зберегли могутність і велич тих часів. В Україні було збудовано велику кількість замків, палаців, які пов’язані з іменами князів Київської Русі, гетьманів, відомих людей, з доленосними подіями нашої минувшини.

Ці споруди є важливими свідками історії і можуть багато чого цікавого розповісти про життя людей у минулому. Важливе значення в історії мають палаци - будинки, де жили знатні люди.

Сьогодні деякі з них розкриють нам свої історії, приховані таємниці.

ІV. Оголошення теми уроку та завдань.

- Тема нашого уроку  «Яку роль в історії відігравали палаци. Бахчисарайський та Маріїнський палаци». Слайд 5.

- На уроці будемо працювати за планом. Слайд 6.  Прочитайте.

План уроку

1.  Що таке палаци.

3.  Бахчисарайський палац.

4.  Маріїнський палац.

- Ознайомившись з планом, скажіть,  які завдання стоять перед нами.

(Учні визначать завдання.)

Учитель доповнює:

-         Отже нам слід буде визначити роль палаців  в історії, ознайомитися з історією  Бахчисарайського та Маріїнського палаців та з’ясувати, чому вони є визначними пам’ятками історії. 

V.   Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

- Епіграфом нашого уроку пропоную обрати слова «Історія – це жива пам’ять навколо нас». Слайд 7.

2. Постановка проблемного питання.

- У кінці уроку нам необхідно буде дати відповідь на запитання «Чи можна вважати Бахчисарайський та Маріїнський палаци визначними пам’ятками історії і чому». Слайд 8.

3. Вправа «Асоціація».

-         Діти, які слова асоціюються у вас зі словом «палац»?

(Відповіді учнів: це щось велике – велика будівля, вона красива, розкішна, парадна, тощо.)

Учитель звертає увагу учнів на слайд. Слайд 9.

Палац  - це велика монументальна парадна будівля, де жили правителі держави, воєначальники, знатні і заможні люди. Пізніше палацами стали називати найважливіші громадські будівлі.

4. Екскурсія до Бахчисарайського палацу. Слайд 10.

- Давайте здійснимо уявну екскурсію до  міста Бахчисарай, де нас чекає група істориків-екскурсоводів. Вони підготували для нас екскурсію в одному з найкрасивіших палаців -  родовій резиденції династії ханів Гереїв, правителів Кримського ханства.

- Уявна екскурсія. Слайд 11.

Ролі екскурсоводів виконують учні. Розповідь супроводжується демонструванням відповідного ілюстративного матеріалу та роботою з картою, звернення до електронної презентації. «Нитка морських перлів»

1-й учень. Бахчисарайський палац був збудований у ХVІ ст. як родова резиденція династії Гереїв — правителів Кримського ханства. Протягом двох із половиною століть Бахчисарайський палац становив центр політичного, духовного й культурного життя держави кримських татар.

 Ханський палац є єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури.

2-й учень. Територія палацового комплексу займає 4,3 гектари. Палац розташований на лівому березі річки Чурук-Су. До складу комплексу входять північні та південні ворота, Світський корпус, палацова площа, головний корпус, гарем, бібліотечний корпус, соколина вежа, ханська мечеть, Персидський сад, ханський цвинтар, гробниця (дюрбе) Диляри-бікеч, гробниці Північне і Південне дюрбе,  набережна з трьома мостами, сади і паркові споруди, Єкатерининська миля, «Фонтан Сліз» та інші об'єкти. Слайди 12-23.

3-й учень. Палац будувався не як неприступна твердиня, а як своєрідне земне втілення райського саду. Цьому творчому задуму відповідає велика кількість обнесених стінами внутрішніх двориків, наповнених зеленню, тінню дерев, квітами і численними фонтанами. Звідси і походить назва ханської столиці, адже Бахчисарай у перекладі означає «сад-палац». Слайд 24.

4-й учень. Бахчисарайський палац поетично порівнювали з «ниткою морських перлів». І не безпідставно. Адже архітектурний ансамбль палацу в плані дійсно може нагадати намисто: різноманітні будівлі, внутрішні двори і сади ніби «нанизані» на нитку, укладену навколо Палацової площі.

5-й учень. Серед кімнат Бахчисарайського палацу виділяються Посольський зал, Кавова кімната, Золотий кабінет,  а також ханська спальня та їдальня.

Особливо цікавий інтер’єр Золотого кабінету, чиї витончено прикрашені вікна виходять на Палацову площу. Крім багатих орнаментальних розписів стіни Золотого кабінету прикрашені ліпними зображеннями фруктів, а в засклених антресолях над вхідними дверима розміщувався цілий «зимовий сад» — мініатюрні дерева, оточені квітами і птахами, мистецьки зробленими з воску. Слайди 25-29.

5. Самостійне опрацювання учнями матеріалу підручника про Бахчисарайський палац  на ст. 213-215.

- А зараз попрацюйте самостійно – прочитайте матеріал підручника і підготуйте відповіді на запитанн.

І варіант – опрацьовує уривок статті на стор. 213-214, ІІ варіант – опрацьовує історичне джерело – легенду про виникнення палацу на стьор. 214-215.

Учитель. Перевіримо, як ви зрозуміли почуте і прочитане про Бахчисарайський палац.

- Яка релігія була поширена в Кримському ханстві?

- Як називалися прихильники ісламу?

- Де молилися мусульмани?

- Що таке мінарет?

- Покажіть на карті місце, де знаходиться Бахчисарайський палац.

- На лінії часу відмітити час заснування Бахчисарайського палацу.

- Яку думку втілено в легенді про Бахчисарайський палац?

- Що,  по-вашому,  в легенді є правдою, а що – вигадкою?

6. Фізкультхвилинка.

7. Екскурсія до Маріїнського палацу.  

Учитель.

-         А зараз продовжим нашу екскурсію і помандруємо до Маріїнського палацу. Слайд 30.

Уявна екскурсія

1-й учень. В одному з наймальовничіших місць Києва, у старому придніпровському парку, розташований Маріїнський палац — перлина архітектури столиці України.

Маріїнський палац зведено в середині ХVIII ст. за проектом архітектора Бартоломео Растреллі для російської імператриці Єлизавети, дочки Петра І, яка, відвідавши Київ у 1744 р., сама вибрала для нього місце.

2-й учень. Маріїнський палац — яскравий приклад стилю бароко. У фарбуванні палацу використані типові для бароко кольори: блакитний для стін, світло-жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Усе це надає палацу святкового й урочистого вигляду.

 Навпроти Маріїнського палацу створено парк. Із протилежного боку палац також оточений парком, що має назву Царський сад.

3-й учень. Палац являв собою композицію з трьох корпусів, двоповерхового центрального й двох бічних одноповерхових флігелів, у яких велику територію займає палацовий двір, окрасою цього архітектурного ансамблю був Регулярний сад (заснований Петром I) з його теплицями та оранжереями.

           Перший поверх був кам'яним, у ньому знаходилися службові приміщення, у лівому флігелі проживала прислуга, а в правому розміщувалися кухня, пекарня, кондитерська. На другому дерев'яному поверсі розташовувалися 25 парадних кімнат, прикрашених різнокольоровими шпалерами в позолочених рамах, печами, облицьованими синім кахлем, а підлога була зроблена з цінних порід дерева. Житлові приміщення обставлено високохудожніми меблями й прикрашено численними дзеркалами. Фасад палацу забарвлено охрою, а ліпні прикраси побілено – палац має урочистий вигляд.

          Маріїнський палац - одна з перлин великих архітектурних творінь й одна з найкрасивіших будівель Києва, яка вражає суворою гармонією пропорцій, урівноваженістю симетричних композицій.

4-й учень. У XVIII та XIX ст. Маріїнський палац був резиденцією генерал-губернаторів Київської губернії. До 1917 р. палац використовували як київську резиденцію членів імператорської родини.

             Нині історична споруда Маріїнського палацу презентує Україну як державна резиденція (Президентський палац). Тут проводять офіційні прийоми, церемонії вручення нагород, зустрічі іноземних делегацій на найвищому рівні.  

8. Самостійне опрацювання уривку статті підручника про Маріїнський палац на стор. 211.

 9. Робота над змістом прочитаного.

- Чому Палац називається Маріїнським?

- Покажіть на ілюстраціях Білий зал.

- Скільки розташовано залів на другому поверсі?

- Покажіть Зелений зал і Блакитний зали.

- Відмітьте на лінії часу заснування Маріїнського палацу.

VІ. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу.

Бліц опитування.

1.      Який палац з 1991 року став офіційною резиденцією Президента України?

2.     Скільки залів має Маріїнський палац на другому поверсі?

3.     У якому залі палацу відбуваються офіційні зустрічі та прийоми керівників держав?

4.     Чому палац має назву Маріїнський?

5.     Який палац у Криму був резиденцією династії Гереїв?

6.     Що зображено на воротах Бахчисарайського палацу?

7.      Що таке мінарет?

8.     Де молилися мусульмани?

-  А зараз давайте спробуємо дати відповідь на запитання, поставлене на початку уроку. Чи можна вважати Бахчисарайський та Маріїнський палаци визначними пам’ятками історії? Чому?  Слайд .

-  Повернемося до епіграфа нашого уроку. Чи погоджуєтеся ви зі словами, що історія – це жива пам’ять навколо нас, що Бахчисарайський і Маріїнський палаци являються важливими пам’ятками історії?

-  (Так. Тому, що ці палаци розкривали особливості кожної епохи, свідчили про розвиток архітектури, були свідками історичних подій)

VІI.   Підсумки уроку

Вправа «Незакінчені речення»

Закінчіть речення.

1.  Для мене сьогодні важливим було…

2.  Сьогодні я дізнався…

3.  Мені хотілося б надалі дізнатися…

VІІI. Домашнє завдання

1.  Опрацювати параграф 25 підручника нам стор. 211, 213-215.

2.  Творчі завдання

    - Намалювати малюнок одного із палаців, про які вчили на уроці.

- Підготувати повідомлення про походження назви вулиці, на якій ти проживаєш.

Оцінювання учнів

Слово  вчителя.

Якщо ви любите історію і маєте бажання дізнатися якомога більше про архітектуру, її пам’ятки,  потрібно виробити в собі бажання зберігати і примножувати матеріальні й духовні багатства своєї Батьківщини.